жливість виступу акціонерного товариства в цивільному обороті під двома різними фірмовими найменуваннями.
Аргументом на користь негативної відповіді на поставлене питання може служити правило, згідно з яким довірчий керуючий діє від власного імені.
Разом з тим, як видається, не існує перешкод для застосування фірмового найменування засновника довірчого управління на товарах та їх упаковках, вироблених на базі майнового комплексу, що знаходиться в довірчому управлінні.
Право на фірмове найменування діє безстроково, а точніше, в період життєвого циклу діяльності фірмовладельца. За загальним правилом право на використання фірмового найменування припиняється з моменту ліквідації комерційної організації, яку воно індивідуалізувало в цивільному обороті.
У літературі називаються і специфічні підстави, за якими право на фірмове найменування припиняється і при існуванні організації, яку воно індивідуалізувало.
Так, А.П. Сергєєв виділяє чотири підстави, за якими право на фірму може припинитися достроково:
при відмові фірмовладельца від права користування конкретним фірмовим найменуванням;
при переході підприємства до нового власника, якщо умови такої передачі не передбачають збереження за підприємством колишнього фірмового найменування;
при реорганізації юридичної особи, в ході якої вона може, а іноді й має змінити своє фірмове найменування;
за рішенням суду через невідповідність фірмового найменування вимогам закону або порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб [32].
Розглянемо зазначені підстави докладніше.
Відмова фірмовладельца від виключного права на використання належного йому фірмового найменування слід розцінювати як аналог відмови громадянина чи юридичної особи від права власності на належне йому майно, що допускається ст.236 ГК РФ. Очевидно, що зазначений відмова фірмовладельца повинен супроводжуватися актом публічного сповіщення про це. При цьому виникають два питання, вирішити які необхідно в цілях запобігання негативних наслідків відмови від права на використання фірми.
Перше питання пов'язаний з тим, що, відмовившись від зазначеного права, комерційна організація не втрачає обов'язки мати фірмове найменування. Тому умовою відмови від права на використання повинна бути реєстрація нового фірмового найменування. При цьому відмова від права на використання сам по собі не повинен спричиняти автоматичного припинення такого права до моменту реєстрації нового фірмового найменування. Процедурно питання про заміну фірмового найменування на інше вирішується в порядку реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичної особи, та внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в ЕГРЮЛ.
Друге питання стосується долі колишнього фірмового найменування, право на використання якого припинено внаслідок відмови від нього фірмовладельца. У літературі існує точка зору, згідно з якою «подібні фірмові найменування можуть бути обрані для свого позначення будь-якими зацікавленими в цьому учасниками обороту» [33]. Дійсно, чинне законодавство не забороняє подібний «захоплення» відмовний фірми, якщо тільки він не тягне порушення правил про недобросовісну конкуренцію та не ввод...