авдання:
) визначити вид музичної діяльності на навчальному процесі, найбільш сприяючий вихованню емоційної чуйності;
) визначити вихідний рівень виховання емоційної чуйності дітей 2-го класу ДУ «Тобольська середня школа №116»
) перевірити умови реалізації технології виховання емоційної чуйності;
) провести діагностику емоційної чуйності дітей 2-го класу на музику;
) обробити отримані дані шляхом теоретичного аналізу, кількісних і якісних методів.
Проведення дослідно-пошукової роботи передбачало наступну організацію:
) розробити умови реалізації технології виховання емоційної чуйності на музику;
) визначити етапи дослідно-пошукової роботи;
) формування дослідних груп, вивчення вихідного рівня емоційного сприйняття музики учнями 2-го класу;
) розробка критериально-рівневої шкали оцінки розвитку емоційного сприйняття;
) визначити педагогічні умови емоційного виховання особистості школяра засобами музики.
Педагогічні умови емоційного виховання особистості школяра засобами музики ми визначили наступні:
) музичний репертуар, відповідний вікової категорії дітей 2-го класу;
) технологія організації сприйняття музики дітьми на навчальних процесах.
) послідовне втілення принципу виразності у виконанні дитини;
) співвіднесення змісту виховання емоційної культури школяра з його емоційними перевагами на основі реалізації суб'єктного підходу до вибору та інтерпретації його виконавського репертуару.
Були визначені етапи експериментальної роботи:
? констатуючий;
? контрольний.
Умови реалізації технології виховання емоційної чуйності засобами музики складалася з необхідності дотримання наступних правил слухання музики:
? обов'язкове збереження алгоритму слухання музичних творів зі школярами;
? залучення школярів до слухання музики, настрій на сприйняття. Первісне слухання музичного твору, знайомство з ним, занурення в нього;
? повторне слухання з наступним музичним аналізом, розбором вражень і використовуваних засобів музичної виразності.
? закріплення поглядів прослуханої музиці, запам'ятовування твори, готовність міркувати про нього;
? створення умов для вираження школярем результатів музичного сприйняття в діяльності художньої, ігровий;
? використання інтеграції мистецтв, звернення до поліхудожнього формам діяльності школярів для розвитку емоційної чуйності на музику.
Формою залучення дітей до музики є творча виконавська діяльність, яка може здійснюватися в самих різних видах (гра на музичних інструментах, участь в оркестрі, сольний, ансамблевий і хоровий спів, ритмопластика під музику, рухи і танець і ін.).
З усіх видів музичної діяльності, здатної охопити широкі маси дітей, має бути виділено хоровий спів.
Вплив співу на моральну сферу виражається у двох аспектах.
) з одного боку, в піснях передано певний зміст до нього;
) з іншого боку - спів народжує здатність переживати настрою, душевний стан іншої людини, яке відображено в піснях) [19].
Хоровий спів є ефективнішим засобом виховання не тільки естетичного смаку, а й ініціативи, фантазії, творчих здібностей дітей, вона якнайкраще сприяє розвитку музичних здібностей (співочого голосу, чуття ритму, музичної пам'яті), розвитку співочих навичках , сприяє зростанню інтересу до музики, підвищує емоційну і вокально-хорову культуру.
Хоровий спів сприяє дітям взяти в толк роль колективу в людяною діловитості, сприяючи, таким чином, формуванню світогляду учнів, надає на діток організуючий і дисциплінуючий дію, розвиває емоція колективізму, дружби.
Вірний відбір пісенного матеріалу (з включенням в нього творінь класиків, росіян, зарубіжних композиторів, а отак же сучасних композиторів, народних пісень) сприяє навчанню у діток емоцій патріотизму, інтернаціоналізму, розширює їх кругозір. Неодмінною умовою властивості репертуару є достаток тем і жанрів пісенного матеріалу.
Втілення цієї умови сприяє підвищенню інтересу і бажання, учнів до виконання пісень.
Художество співу просить оволодіння вокально-хоровими навичками. Однак служба над вокально-хоровими навичками не є кристально технічної і зобов'язана існувати пов'язана з роботою над художнім образом творіння.