ign="justify"> Якщо мова йде про дієсловах, передавальних звучання, видавані рукотворними предметами і механізмами, то тут дієслова найчастіше набувають нового значення, пов'язане з діяльністю людини на основі асоціації «механізм, пристрій - людське життя як механізм, двигун ». Як приклад наведемо дієслово klappen плескати, стукати, переносне значення якого ладитися, йти на лад (die Sache klappt, es klappt справа йде на лад).
Серед природних звуків розглянемо дієслово quatschen плескати, шльопати, Хлипало (по рідкого бруду), який в переносному значенні вживається як нести нісенітницю, базікати дурниці. Виходячи з цього значення, ми ще раз переконуємося в тому, що в першу чергу для перенесення вибираються слова з негативним оцінним компонентом, у зв'язку з чим, дієслова набувають в процесі перенесення відповідно таку ж негативне забарвлення.
Звуконаслідувальні дієслова з негативною конотацією представляють собою групу принизливій чи пейоративних лексики, що відрізняється зниженою якісно-ціннісної характеристикою, демонструють загальну номинативную тенденцію звуконаслідувальних дієслів у стилі розмовно-повсякденній мові, спрямовану на позначення стігматічних явищ і обумовлену психологічною особливістю людини звертати увагу насамперед на недоліки з метою їх викорінення, що знаходить своє відображення в мові.
Насамперед, дані дієслова відзначають негативні характеристики людської мови, швидкий темп, неясну артикуляцію, занадто тихе або гучне проголошення звуків, грубість або різкість спілкування і т. д.
Прагматична функція звуконаслідувальних дієслів знаходить своє вираження також в освіті соціолектними найменувань, які утворюються на основі асоціативних прессуппозіцій і подібності екстралінгвістичних процесів, будучи вираженням образності та експресії розмовної мови певних соціальних груп.
Ця обставина дозволяє виділити серед звуконаслідувальних дієслів німецької мови поряд з нейтральними лексичними одиницями fl? stern шепотіти, говорити пошепки, pfeifen свистіти, насвистувати, bl? hen здувати, надувати) численні розмовні варіанти nuckeln смоктати (соску), plappern базікати, тараторити, тріщати, quackeln базікати дурниця; бурчати, bibbern тремтіти, трястися, knuffen штовхати, ударяти, quabbeln тремтіти, колихатися.
Серед звуконаслідувальних дієслів можна відзначити наявність професіоналізмів. В основному дану групу представляє мисливська лексика keckern гавкати (про лисицю), knappen токувати (про Глухар), r? hren сурмити (про оленя), fiepen підманювати косулю наслідуванням її голосу.
Зустрічається також фамильярная і вульгарно-груба лексика, що порушує певний соціокультурний стандарт між мовцем і слухачем суб'єктами kl? ffen собачитися, гавкати, quaken говорити, furzen випускати гази з кишечника, kacken випорожнюватися.
Не менш численну групу представляють діалектні варіанти janken верещати, скиглити, ruscheln шелестіти, шарудіти (про вітер), b? lken ревіти (про худобу), мукати, бекати, knaupeln гризти нігті, глодать, серед яких особливо поширені дієслова, які стосуються нижненемецкими діалекту schnauben сморкать (ніс), kakeln базікати без угаву, knautschen м'яти, комкать, fluschen проскакувати, прослизати, quarren квакати , крякать; плакати, пищати, quatschen плескати, шльопати, Хлипало (по рідкого бруду), grabbeln вистачати, м'яти, kloppen бити, бити, schwabbeln базікати (дурниця), тріщати, ziepen смикати, смикати (за волосся).
Серед розглянутих нами дієслів зустрічаються також варіанти южнонемецкого діалекту panschen плескатися (у воді), schnupfen схлипувати, ридати, kl? pfen ударяти, бити, r? hren ревти, голосно плакати, кричати, zwitzern щебетати, чірікать, співати, lupfen піднімати, прочиняти, scheppern постукувати, стукати, деренчати, побрякивать, zwatzeln тіпатиметься, тріпотіти, schneuzen сякатися, рейнського діалекту quakeln бурмотіти, невиразно говорити, баварського діалекту schnarpen хрустіти, скрипіти, pimpern бринькати, дзвонити, дзвеніти, schnackeln клацати, цмокають.
Досить широке поширення діалектних варіантів звертає на себе увагу, незважаючи на те, що джерелами лексикографічного матеріалу послужили загальні словники німецької мови, що свідчить про досить сильною діалектального забарвленні розмовної мови сучасної німецької мови.
Дослідження зовнішніх семантичних відносин звуконаслідувальних на рівні парадигматики і синтагматики виявило ряд структурно-семантичних особливостей, властивих звуконаслідувальним дієсловам сучасної німецької мови. Парадигматичні відносини звуконаслідувальних дієслів експлікується в широких синонімічних зв'язках, що ведуть до утворення різних синонімів: абсолютних, відносних, експресивно-емоційних, недійсності та територіальних дублетів, а також парних поєднань. <...
