того чи Іншого стилю виховання, мі віявілі, что при спріятлівій обстановці в сім ї (за оцінкамі) дітей у них краще розвівається креативність, смороду більш впевнені в Собі, в своих можливіть, тобто Їм НЕ прітаманні трівожність, агресівність та низька самооцінка, такоже, наслідуючі батьків, дитина навчається спілкуватіся з оточуючімі, поважати їх, тобто в неї НЕ розвіваються егоцентрічні якості. У тій годину як при других сітуаціях в сім ї: ворожості, трівожності, конфліктності, неповноцінності у дитини может в більшій мірі розвіватіся трівожність, агресівність, но в меншій мірі креативність та адекватна самооцінка.
5. За оцінкамі батьків, найбільш сприятливі для особістісного розвитку дитини стилем виховання є «Прийняття» та помірній рівень использование ними Контролюючим методів. Тобто, если бацьки пріймають дитину такою, як вона, враховують ее спожи, мнение, поважають ее, но при цьом вміло контролюють та корігують ее поведение, то у дитини, за результатами нашого емпірічного дослідження, спостерігаємо найоптімальніші показатели особістісного розвитку.
Висновки
теоретичністю аналіз та емпірічне дослідження дозволяє сделать Такі Висновки:
. Сім'я як мала соціальна група є Найкращий ВИХОВНИЙ СЕРЕДОВИЩА.
. Віділяють Такі основні Функції сім'ї: виховна, господарсько-побутова, емоційна, функція духовного (культурного) спілкування, функція первинного СОЦІАЛЬНОГО контролю, сексуально-еротичний функція.
. Завдання сім'ї є:
создать максімальні умови для росту и розвитку дитини;
- Забезпечити соціально-економічний и психологічний захист дитини;
Передат досвід Створення і Збереження сім'ї, виховання в ній дітей;
навчіті дітей корисностям прикладних навичков и умінням, спрямованостей на самообслуговування и допомогу близьким;
виховати почуття власного достоїнства, цінності власного «я».
6. Віділяють следующие тактики виховання в родіні, и відповідні Їм 4 тіпі сімейних взаємовідносін: диктат, опіка, невтручання и Співробітництво.
. Існують Чотири стилі сімейного виховання: демократичний, авторитарний, попустітельскій, ліберальній.
. Віділяють Такі Критерії батьківськіх отношений: «Прийняття -відкідання», «кооперація», «сімбіоз», «авторитарна гіперсоціалізація», «маленький невдаха».
. На відношення батьків до дитини вплівають Такі фак?? кричи:
а) Дитячий досвід самих батьків, (Частіше у своїй власній родіні НЕ усвідомлено формують отношения, Які склалось в родіні батьків, а такоже відтворюють ті проблеми, Які смороду НЕ змоглі розв'язати в дітінстві).
б) Нереалізовані спожи батьків (для Деяк батьків виховання может стать основною ДІЯЛЬНОСТІ ї даже Основним Сенс життя. Тоді сама дитина становится Єдиним об'єктом удовольствие цієї спожи. Інша потреба батьків в досягнені, коли одна з батьків прагнем, щоб дитина добілася много чего, особливо того, чого з якіх причини не зміг досягті сам).
в) Особістісні Особливостігри батьків (можна простежіті зв'язок между трівожністю одного з батьків, ее проявити (у виде опікуючої поведінкі) i ее наслідком - придушенням розвитку актівності ї самостійності дитини).
г) Стосунки Із батьком (чі матір'ю) дитини (если Щось у дитині нагадує того, хто наніс душевну рану, то батьку (мати) зовсім інакше буде спрійматі ті характеристики дитини, Які вона успадкувала від іншого біологічного батька).
д) обставинні народження дитини (нерідко страх втратіті дитину, або ж, навпаки, небажаність з'явиться дитини, невідповідність ее статі очікуваній або бажаній, ускладнення в особістім жітті з з'явилися Малята ї т.п., могут приводити до емоційного відкідання дитини).
9. Існують варіанти взаємін, что заважають нормальному розвитку особистості дитини:
а) авторитарні відношення батьків до дітей, при якім формирование потрібніх якости утруднюється ї спотворюється.
б) Демонстратівність - підвіщена потреба в успіху й увазі до себе навколішніх. Джерелом демонстратівності становится недолік уваги дорослих до дітей, Які почуваються собі в родіні занедбанімі, недолюбленного raquo ;.
в) Відхід від реальності спостерігається в тихий випадка, коли в дітей демонстратівність сполучається Із трівожністю. Діти мают сильно потребу в увазі до себе, но реалізуваті ее НЕ могут Завдяк своїй трівожності.
10 . У результате проведеного емпірічного дослідження можна сделать следующие Висновки: