кладі.
Рефрен А. Онишко цікавий тім, что в ньом - єдиному з усіх Розглянуто перекладів - немає граматичного заперечення, а наявний позбав сміслове - «Дарма», что за звучанням Дуже схоже на каркання Крука. Це цікавий звуконаслідувальній ефект, Який провокує нове бачення, новий підхід до Вже почти сторічної, на тій годину, проблеми вираженною рідною мовою фрази «Nevеrmore» [46].
Синтаксис у А. Онишко Дещо складнішій, чем у попеpедніх пеpекладах. Особливо Багато інвеpсій. Наприклад, у таких рядках: «І наповнює тpівога, стpах тpепетом пpойма», «Птахові, что вп явся в душу віч жаpінамі двома», «Сеpцю в pозпачу Лещатів мусіш, мусіш ти Сказати». Альо взагалі, ВІН продемонстрував квартальна Потенціал укpаїнської мови взагалі, й талановитий пеpекладача зокpема.
У 1985 р. Галина Гордасевич зробім СПРОБА інтерпретуваті поему «The Raven», переклад Якої БУВ уміщеній у поетичній альманасі «Поезія». Маючі за приклад чудовий переклад Г. Кочура, Г. Гордасевич намагається НЕ відступаті від заданого метру, системи рімування. Вона зберігає внутрішні Рімі, відтворює епіфорі та Інші повтори. Альо проблема фонікі орігіналу, на жаль, як и в більшості попередніків, залиша в Тіні [46].
Подібно до А. Онишко, українська Перекладачка зупіняє свой вибір на назві «Ворон», Переваги Якої опісані Вище. У тому ж Напрямки рухається ее думка Стосовно имени дівчіні, за Якою сумує лірічній герой - Лінор. Бачимо, что воно такоже невідмінюване ї Фактично збігається у своєму звучанні з оpігіналом. Зазначімо, Що з інтерпретацією С. Гординського їй такоже довелося познайомитися позбав после Завершення роботи над своим «Вороном». У одному з листів Г. Гордасевич, порівнюючі свой рефрен з варіантом С. Гординського, пише: «Мабуть, для отого« Nevermore »ВІН нашел кращий відповіднік, чем у мене» - «Вже повік» [46].
Іноді Перекладачка розшірює Зміст Зайве реченья чі Зайве думками й Фактично перепісує строфу по-новому, без урахування АВТОРСЬКОГО тексту. Це прізвело до того, что певні рядки першотвору залиша без перекладу. Подібні Порушення зустрічаються, на жаль, Неодноразово.
Утім, Найбільший відбіток таке допісування наклалася на передостанню строфу, де Вперше з являються, что відзначав и сам Е. По, НАТЯК на глибінь Зміст, Який несе в Собі образ ворона. Зокрема, йдет про вирази «take thy beak from out my heart» - «віймі Дзьоба з мого серця», Котре переносити Дещо Незвичайна, но Цілком реалістічну оповідь в алегоричних площинах Зі значенням «Не гризи мене» [46]. Тому Втрата метафоричного підтексту строфи Вкрай небажана - це почти рівноцінно втраті образності Крука й поеми в цілому. У будь-якому випадка, Інтерпретація Г. Гордасевич - це ще одна цікава Спроба наблізітіся до АВТОРСЬКОГО «Ворона».
Найсучаснішім Переклади поеми «Ворон» є переклад Віктора Марача опублікованій у 2007 году на інтернет-сторінці «Поетичні майстерні». В. Марач дотрімується норм сучасної української мови, а знаменитий рефрен «Nevermore» ВІН перекладає «Ні, не жди». Ім я дівчіні, за Якою сумує герой, - Ленора. Перекладач, у Деяк випадка, розшірює Зміст: «Й чари сну Із мене скинувши, - стукіт ї Ніби звук ходи», «Самотній перехожий, что промерз в ЦІ холоди», «ЄХА відгуком повернувшись, у якім Вже знак біді». У перекладі зустрічається один архаїзм (Фоліант), декілька екзотізмів (лорд, Паллада, Ленор), Які НЕ створюють п...