З цього приводу Т.Р. Левицька [11] у своїй роботі вказує, що при перекладі наукового та науково-технічного тексту в переважній більшості випадків користуються термінами вже готовими, вже існуючими у відповідній галузі наукової літератури. Запас спеціальних наукових (або науково-технічних) знань у даній області не може бути, звичайно, замінений вмілим користуванням словниками, хоча і воно є необхідним. Основною передумовою правильного перекладу є знання предмета, про який йде мова. p align="justify"> Е.Ф. Скороходько [20], позиції якого ми і будемо дотримуватися в цій роботі, пише, що переклад наукової і технічної літератури має ряд особливостей в порівнянні з перекладом художньої літератури. Ці особливості пов'язані зі специфікою мови науково-технічної літератури. p align="justify"> Основними вимогами, що пред'являються до мови наукової і технічної літератури, є стислість викладу і точність формулювань. У зв'язку з цим для мови наукової і технічної літератури характерні насиченість спеціальними термінами і скороченнями, традиційність у вживанні лексики, перевагу деяких синтаксичних оборотів іншим і т. п.
Велика кількість в тексті спеціальних термінів, особливо знов з'явилися (неологізмів), які ще не зареєстровані в словниках, створює в практиці перекладу значні труднощі. Ця насиченість мови наукової і технічної літератури новими термінами пояснюється тим, що терміни за своєю природою є найбільш текучим, рухливим шаром словникового складу мови. Словниковий склад мови безперервно поповнюється, причому це поповнення, у зв'язку з розвитком техніки і науки та значним підвищенням їх питомої ваги в житті суспільства, за останні роки йде в основному за рахунок створення нових спеціальних термінів для вираження понять, що виникли в результаті інтенсивного розвитку науки і техніки. p align="justify"> У науково-технічній літературі, яка по своїй суті повинна, як правило, відображати останні досягнення науки і техніки, неологізми складають відносно великий відсоток всієї лексики.
Дуже важливою особливістю перекладу науково-технічної літератури є також те, що перекладачеві нерідко доводиться самому створювати еквівалентні російські терміни для вираження нових понять. Необхідність самостійно розкривати значення великої кількості іноземних термінів і до багатьох з них самостійно будувати еквіваленти рідною мовою являє собою якісну особливість, специфіку перекладу наукової і технічної літератури. Основна складність, з якою стикається перекладач науково-технічної літератури, полягає саме в перекладі термінів. p align="justify"> При перекладі художньої літератури розуміння іноземного тексту зазвичай не представляє особливих труднощів, і головною проблемою є адекватне в естетичному і ідейному відношенні відтворення оригіналу. У той же час розуміння іноземного наукового або технічного тексту пов'язане зазвичай з більш-менш значними труднощами. При цьому на перших етапах трудно...
