сторових, відповідне мовленнєвий розвиток, пізнавальна активність.
Експериментальне дослідження проводилося з використанням тесту Керна-Йірасіка. Тест включав три субтеста і опитувальник. Тесту Озерецкого і методики Ільїної М.Н.
Результати дослідження свідчать про інтелектуальну готовність до шкільного навчання всіх обстежуваних дітей.
Також за результатами, діти з порушенням мови швидше стомлюються, більш слабкий розвиток дрібної моторики, що впливає на лист.
Робота з поліпшення стану готовності старших дошкільників із загальним недорозвиненням мови до навчання грамоті проводилася за допомогою спеціальних логопедичних ігор та вправ, які включають завдання з розвитку навичок звукового аналізу. Корекційні заняття включали також вправи, спрямовані на розвиток просторових уявлень, відчуття ритму, координації рухів, артикуляційної і дрібної моторики, необхідні для правильного артикулювання звуків і розвитку графомоторних навичок.
Контрольний експеримент показав позитивну динаміку даної роботи в порівнянні з констатуючим експериментом.
Успішна корекційна робота з підвищення стану готовності до навчання грамоті припускала індивідуальний підхід, враховувалася структура дефекту і особливості розвитку вищих психічних функцій старших дошкільнят досліджуваної категорії.
Таким чином, ми експериментально підтвердили гіпотезу про те, що у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвиненням мови III рівня можна скорегувати труднощі, що негативно впливають на навчання дітей грамоті допомогою спеціальних корекційних логопедичних занять.
Високий рівень інтелектуальної готовності до школи, незважаючи на особливості, обумовлений особливою організацією навчання, заснованої на системі спеціальних вправ і занять, на комплексному та індивідуальному підході, корекційно-розвивальної роботою. Таким чином, діти з порушенням мови володіють потенційними можливостями, достатніми для оволодіння вміннями та навичками, необхідними для успішного навчання в школі.
Діти з порушенням мови в процесі дослідження виявили зацікавленість до завдань, посидючість. У них сформовано довільну увагу, здатні зосереджуватися на завданні, хороша переключаемость з одного завдання на інше. Проте, особливості мовного розвитку впливають на рівень сформованості інтелектуальної готовності до школи: не всі діти розуміли інструкцію з першого разу, недостатньо сформована зорово - моторна координація, більш низький запас знань про навколишній, не спостерігалося бажання і прагнення спілкуватися з експериментатором.
Список літератури
1. Азарова Т.В. Розвиваюча робота психолога на етапі адаптації дітей в школі [Текст] / Т.В. Азарова, М.Р. Битянова / / Світ психології, № 1,1996.- С. 147-170.
. Актуальні проблеми нейропсихології дитячого віку / За ред. Цвєткової Л.С, 2006.
. Дубова Н.В. Про особливості навичок спілкування дошкільнят з ОНР [Текст] / Н.В. Дубова / / Логопед в дитячому саду, № 3, 2006. - С. 36-38.
. Дудьев В.П. Розвиток невербальних комунікацій у дошкільників з ОНР [Текст] / В.П. Дудьев / / Логопед в дитячому саду, № 2, 2006. - С. 16-20.
. Ільїна М.Н...