овків, списку використаної літератури. У першому розділі розкривається поняття «екзотична лексика» і розподіл екзотизмом за тематичними групами. У другому розділі описуються особливості поетичної мови М.Ю. Лермонтова, проводиться аналіз екзотичної та етнографічної лексики у віршах М.Ю. Лермонтова, дається розподіл екзотичної та етнографічної лексики на лексико-тематичні групи. У висновку дається узагальнення та висновки.
Список використаних джерел складається з 95 одиниць.
1. Екзотизми і етнографізми в системі російської літературної мови
.1 Екзотизми і їх семантичне освоєння
«Екзотизми - це національні назви предметів побуту, домашнього вжитку, одягу, звичаїв, обрядів того чи іншого народу, тієї чи іншої країни» [Діброва 2001: 311]. Потрапляючи в мову-наступник, вони зберігають в своїй більшості національні мовні риси (крім графічного і почасти фонетичного вигляду) і функціонують як позначення унікальних, безеквівалентних понять, що не мають аналогів в приймаючому мовою. Їх смислова функція полягає в передачі колориту споконвічної культури носіїв мови.
У науковій літературі виділяються «широкі» і «вузькі» екзотизму (за термінологією А.В. Калініна) [Калінін 1 971: 110]. «Широкими» екзотизму іменуються слова, які називають предмети і явища, властиві життя кількох народів (зазвичай близьких територіально, генетично та ін.). Подібні лексеми зафіксовані в тлумачних словниках сучасної російської літературної мови. У російських перекладах і оригінальних текстах відзначено ряд слів, які можна кваліфікувати як «широкі» екзотизму: бай - запозичення з тюркських мов, що використовується в текстах в значенні «багатий скотар, землевласник чи торговець в Середній Азії »[ССРЛЯ 1, 1948: 244]. До «Широким» екзотизм відносяться також слова арака, кумис, кошара, батир, джут. Але матеріал, представлений лексемами, що відображають особливості побуту, життя, культури одного народу (наприклад, тувинської), - це «вузькі» екзотизму. Екзотизми цього типу не зафіксовані в сучасних російських лексикографічних джерелах. Таким чином, критерієм віднесеності до «широким» і «вузьким» екзотизм є не тільки факт локальної приуроченості, а й наявність (або, навпаки, відсутність) лексем у тлумачних словниках сучасної російської мови.
Найчастіше в літературі зустрічаються терміни «безеквівалентная лексика» і «екзотична лексика» або «екзотизм» і поряд з ними, нерідко в тому ж або близькому значенні - «варваризм», «локализм», «етнографізм »,« аліенізм »,« фонові слова »,« кошютатівние слова »,« слова з культурним компонентом »,« прогалини », або« лакуни »[Влахов, Флорін 1980: 36]. Ріднить ці поняття певна національна, історична, місцева, побутова - забарвлення, відсутність відповідностей (еквівалентів) в переводящем мовою, а щодо деяких - і іншомовне походження.
У першу чергу особливої ??уваги заслуговує термін «екзотична лексика» («екзотизм») як найбільш серйозний конкурент інших термінів. Дослідники відзначають, що екзотизм - це 1) іншомовне слово, причому деякі додають, 2) «з маловідомих мов, зазвичай неіндоевропейскіх», або 3) вид варваризму, 4) слово, «позначає реалію - явище побуту, соціальних відносин, природи», «життя, побуту, обрядів, звичаїв окремих народів», і 5) слово, вживане «для надання мови особливого (місцевого) колориту» [Влахов, Флорін 1980: 40]. Що термін цей недостатньо устоявся в лінгвістичній літературі зі своїм точним певним значенням, видно ще з різних застережень і ухильних дефініцій: «під екзотизмом в роботі ... мається на увазі ...», «часто подібні слова називають екзотичної лексикою», «у тому ж значенні нерідко вживається також термін «варваризм», «серед варваризмів іноді виділяються екзотизму» і т.д. Е.А. Супрун, одним з перших приділив екзотизм особливу увагу, все ж вживає цей термін як би з побоюванням: ставить слово «екзотична» в лапки вже в заголовку статті, зазначає, посилаючись на Е.М. Галкіну-Федорук що «слова такого роду відносять іноді до так званої« екзотичної »лексиці» [Супрун 1958: 51], і що він, цей термін, зручніше в порівнянні з описовими термінами на кшталт «лексика, що характеризує побут (і не тільки побут ) різних країн і народів », як вказується у О.Н. Гвоздьова [Гвоздьов +1955: 85-86].
Ознаками екзотичної лексики є: віднесеність до національної реалії, її унікальність, відсутність синонімів у мові-наступника, високий ступінь обумовленості культурою нації. Наведені нижче парадигми представляють в сучасній російській мові назви певних «відрізків дійсності» різних націй.
Екзотизми можна розбити на різні тематичні групи, що позначають особи, побутові реалії, реалії культурного життя, найменування тварин і рослин, найменува...
