в мовній семантиці. З іншого боку, анекдот являє собою стійку форму розповіді і характеризується ознаками, що відрізняють цей тип текстів від суміжних типів. Анекдот в тому чи іншому вигляді можна зустріти в будь-який з внутрішньонаціональних речових культур, але за своєю суттю цей мовний жанр відноситься до розмовного спілкування, для якого характерне поєднання ситуації-теми з ситуацією поточного спілкування [Гольдін, 1993: 13].  
 лінгвокультурного вивчення гумору передбачає пріоритетний висвітлення тих перегортання цінностей, які актуальні для порівнюваних культур. Ці цінності можуть одержати різне вираження в гумористичних текстах. 
  Лингвокультурология - це гуманітарна дисципліна, що вивчає втілену в живій національна мова і виявляється в мовних процесах матеріальну і духовну культуру. Вона дозволяє встановити і пояснити, яким чином здійснюється одна з фундаментальних функцій мови - бути знаряддям створення, розвитку, збереження і трансляції культури. Лингвокультурология вивчає мову як феномен культури. Це певне бачення світу крізь призму національної мови, коли мова виступає як виразник особливої ??національної ментальності [Маслова, 2001: 45]. 
  Дана випускна кваліфікаційна робота виконана в руслі лінгвокультурологічною досліджень. Об'єктом вивчення є сучасний англійський, американський і російський анекдоти, в якості предмета дослідження розглядаються їх лінгвокультурние характеристики. 
  Актуальність даної роботи пояснюється наступними причинами: 1) гумор є необхідним компонентом спілкування, разом з тим багато характеристики гумору недостатньо вивчені в лінгвістичній літературі; 2) неминучою характеристикою міжкультурного спілкування є комунікативні збої, що відбуваються в силу розбіжності картин світу і потребують лінгвокультурного пояснення; 3) пояснення і попередження комунікативних збоїв, викликаних нерозумінням англійської, американського і російського гумору, дуже важливо як для лінгвістичної теорії, так і для практики міжкультурного спілкування. 
  Мета дослідження полягає у встановленні лінгвокультурних характеристик англійського, американського і російського гумору стосовно до жанру анекдотів. Для виконання поставленої мети були вирішені наступні завдання: 
 ) визначити конститутивні ознаки гумористичного спілкування; 
  охарактеризувати англійська, американський і російський гумор як лінгвокультурного явище; 
 ) дати тематичну класифікацію англійської, американському і російському анекдоту; 
 ) визначити стереотипи мовної картини світу англійців, американців і росіян. 
				
				
				
				
			  Наукову новизну роботи ми вбачаємо у визначенні конститутивних ознак англійського, американського і російського гумористичного мовного дії, классифицирования англійської, американського і російського анекдоту і виявленні стереотипів мислення англійців, американців і росіян. 
  Теоретична значимість виконаної роботи полягає, на наш погляд, в тому, що дане дослідження вносить невеликий внесок у розвиток лінгвокультурології. 
  Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть знайти застосування у спецкурсах з лінгвокультурології, на заняттях з стилістиці англійської мови та інтерпретації тексту, а також можуть бути корисні у викладанні англійської мови як іноземної. 
  Матеріалом для дослідження послужили тексти англійських, американських і російських анекдотів. Загальний обсяг проаналізованих текстів становить 250 англійських, 250 американських і 250 російських анекдотів, отриманих методом суцільної вибірки зі спеціалізованих сайтів глобальної комп'ютерної мережі Інтернет. 
  В якості методів дослідження використовувалися понятійний і інтерпретатівний аналізи. 
  Структура роботи. Робота складається з Вступу, двох розділів, присвячених відповідно основними ознаками гумористичного спілкування, англійської, американському і російському анекдоту як лінгвокультурного явищу, висновків і бібліографічного списку. 
    Глава 1. Анекдот як предмет лінгвістичного аналізу 
   1.1 Основні поняття і характеристики анекдоту 
   Анекдот (від грец. ane'kdotos невиданий англ. canned joke), 
  короткий усний розповідь про вигадану подію злободенного побутового або суспільно-політичного змісту, з жартівливою або сатиричним забарвленням і несподіваною дотепною кінцівкою. Анекдот - широко поширений мовний жанр російської мови радянського і пострадянського періоду. У другій половині 18-го і в 19 ст. слово «анекдот», або «літературний анекдот» (англ. anecdote) мало інше значення: короткий, нерідко повчальний розповідь про незвичайний дійсному (або...