вський Л.І., Ніколіна В.В., Боголюбов А.С., Борзенко В.І., Обухів А.С, Державін Г.Р., Горбанев В.А., Гребенюк О.С., Громова Л.А., Душина І.В., митниця Е.А., Ермілін А.І., Ермілін Є.В. , Єрохіна М.М., Зимова І.А., Шашенкова Е.А., Іванайская Т.Л., Карпенья Т.І., Кларін М.В., Козлова Є.В., Кузьмін С.В., Ланина І.Я., Леонтович А.В., Леонтьєв О.М., Подд 'яков А.Н., Попова А.А., Разагатова Н.А., Савенков А.І., Семенова Н.А., Сухоруков В. Д., Титов Є.В., Трофимова А.Л., Тисько Л.А., Усова А.В., Шумакова Н.Б., Щенёв В.А.
Об'єкт дослідження - дослідне навчання історії в загальноосвітній школі.
Предмет дослідження - вивчення методики дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії.
Мета дослідження - теоретичне вивчення проблеми організації дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії та розробка методичних рекомендацій застосування дослідницького підходу у процесі навчання історії.
Завдання дослідження:
. розкрити природу дослідницької діяльності через психолого-педагогічні підходи до проблеми;
. описати застосування дослідницького підходу в навчанні, розкривши історію питання та сучасний стан проблеми;
. охарактеризувати способи організації дослідницької діяльності школярів на уроках історії;
. провести аналіз програм дослідницького підходу у процесі навчання історії;
. охарактеризувати комплекс дослідницьких завдань на уроках історії.
У процесі дослідження застосовувалася система таких методів: теоретичні - аналіз літератури.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у конкретизації освітнього потенціалу дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії, уточнена логіка в наступності змісту, методів і організаційних форм дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії; теоретично обгрунтовані принципи і технологічні етапи і необхідне методичне забезпечення дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії.
Теоретична значимість результатів дослідження: визначено специфіка реалізації та вміст компонентів дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії, що є внеском в обгрунтування наукових основ індивідуально-особистісного розвитку учнів; обгрунтовані зміст і форми організації дослідницької діяльності учнів на уроках історії; розкрито принципи організації дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії.
Практична цінність результатів дослідження: розкрито специфіку дослідницької діяльності учнів середньої ланки на уроках історії, що може допомогти адміністративно-методичної службі і педагогам закладів середньої загальної освіти в проектуванні освітніх програм.
Отримані в ході дослідження результати і висновки можуть бути теоретичною базою для розробки організаційних, змістовних і методичних аспектів конструювання навчально-виховного процесу освітніх установ з організації дослідницької діяльності учнів на уроках історії.
Дипломна робота складається з вступу, двох розділів, висновків і бібліографічного списку.
Глава 1. Теоретичні питання організації дослідницької діяльності школярів на уроках історії
. 1 Природа дослідницької діяльності (психолого-педагогічні підходи до проблеми)
Так вже закладено природою, що з перших днів життя дитина починає вивчати навколишній світ.
Вчені неодноразово зверталися до проблеми вивчення цікавості і допитливості дітей. Тим не Метн в науковій літературі відсутня єдність думок дослідників на предмет психолого-педагогічної природи даного феномена. При його розкритті акцент робиться на поняття «допитливість». Одні вчені розуміють це як рису характеру і вивчають специфіку її розвитку в дитячих питаннях (Б.Г. Ананьєв, Н.Б. Шумакова), інші - певний рівень розвитку пізнавальної потреби (В.С. Ільїн, А. М. Матюшкін, В.С. Юркевич), треті - прояв розумової активності (Н.С. Лейтес, В.Ф. Сибірякова), є вчені які розуміють це як - базове інтелектуальне якість, розуміється як здатність активно реагувати на нову інформацію (М.А. Холодна , Є.Г Гельфман та ін.).
Що ж таке цікавість і допитливість? Як проявляються вони у дитини? Які закономірності їх розвитку? Якщо звернутися до смисловому значенням даних слів, то можна припустити, що «Зацікавлений - хто любить допитуватися, дознаваться до всього без потреби і користі, намагається дізнатися і побачити все, без іншої мети. Таким чином, можна виділити два напрямки цікавості: прагнення дізнатися нове і незначущість інтересу по його змісту.
Тобто цікавість це ...