Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Соціально-практична природа пізнання (гносеологія)

Реферат Соціально-практична природа пізнання (гносеологія)





У філософії Важлива принципом, что вікорістовується в процессе пізнання є принцип історізму. Що ВІН означає? ВІН означає НЕ что інше, як РОЗГЛЯД предметів, явіщ чі процесів в їх розвитку, змінах, саморусі: як ті, чі інше явіще вінікло, Які етапи у своєму розвитку пройшло и чім стало.

У зв язку з ЦІМ принцип історізму ставити перед дослідніком ряд імператівніх, обов язкових вимог, а самє:

1) вісхідна Вимога - це якісна, сутнісна ретроспектівність, зворотнього аналіз;

2) Вимоги РОЗГЛЯДУ передумов Виникнення того, чи Іншого явіща;

3) РОЗГЛЯДУ явіща з точки зору его развития як закономірного процесса;

4) віділення в розвитку явіща питань комерційної торгівлі етапів (стадій, фаз, періодів), з ясування їх Особливе, відмінностей;

5) визначення напрямку розвитку явіща, его характером (Який ВІН: прогресивний, регресівній, гармонічній, дісгармонічній, Динамічний, статичність і т.п.);

6) Розкриття ОСНОВНОЇ Тенденції розвитку системи з метою передбачення ее майбутнього;

7) Вивчення історії понятійного апарату Певного явіща, чі системи Стосовно Зміни їх змісту, Який смороду малі колись, и Який мают тепер;

Безумовно, Дотримання ціх вимог принципом історізму - це нелегко Завдання. Альо лишь на цьом шляху можливе Досягнення про єктівної (неупередженої) істини. Іншого шляху до неї немає.

І, насамкінець, Останнє. Дуже Важлива підваліною Наукової гносеології є принцип єдності Теорії пізнання и діалектики,! Застосування в процессе пізнання Законів, категорії и Принципів останньої. Чому? Спробуємо дати відповідь на це запитання.

Праворуч у тому, что процес пізнання є складним и суперечлівім. Про це свідчать, прінаймні, хоча б Такі моменти:

1. Конкретні (будь-яка річ) Відображається у свідомості людини безпосередно. Загальні ознакой промов відображаються опосередковано. Конкретні дається людіні на Рівні відчуттів. Загальне ж - НЕ Рівні мислення. Тоді вінікають запитання, а чи маємо ми на Рівні мислення (як посередника между річчю и чином ее) адекватне відображення самой РЕЧІ? В чому Сутність зв язку между Загальне и конкретно?

Це Непрості запитання, тому і З ясовують їх Різні Філософи по-різному.

Згадаймо, як в Середні віки у філософії точилася Суперечка между так званні номіналістамі та реалістамі з приводу природи загально зрозуміти (про це мова Йшла Ранее).

Номіналісті вважаться, что реально існують лишь ОКРЕМІ РЕЧІ, а ЗАГАЛЬНІ Поняття про них - только назви, імена, что породжені людським Мислене. Більше того, смороду стверджував, что ЗАГАЛЬНІ Поняття НЕ лишь НЕ існують Незалежності від промов, но даже НЕ відображають їх конкретних властівостей.

Реалісті ж виходим з того, что ЗАГАЛЬНІ Поняття існують реально, Незалежності від промов, передують Їм, и є їх існуючімі духовними сутности.

Як бачим, Філософи давали різне Тлумачення проблемі взаємозв язку загально и конкретного. Смороду НЕ розумілі того, что ЗАГАЛЬНІ Поняття відображають реальні ознакой промов, что про єктивно існують, І що одінічні, конкретні РЕЧІ НЕ відокремлені від загально, а мают его у Собі.

2. Образ предмета, будь-якої РЕЧІ, є одночасно и про єктівнім, незалежним від людини, и суб єктівнім, залежних від неї, від ее відчуттів. Бо за Джерелом образ предмета - про єктивний, а за формою - суб єктивний, притаманний лишь людіні. Людина є суб єктом пізнання, вона з ясовує Сутність промов, віділяє їх ЗАГАЛЬНІ ознакой и много что поклади від ее інтелекту. Тому суб єктивний момент у пізнанні має, Безумовно Важлива значення.

3. Пізнання, з одного боці, як пізнання світу - безмежне. З Іншого боці, воно має певні Межі, оскількі Такі Межі мают конкретні РЕЧІ.

Если ж в процессе пізнання Цю складність и суперечлівість НЕ враховуваті, перебільшуваті або недооцінюваті ту чі іншу его сторону, то немінучі заблудження, неадекватне відображення дійсності.

Це свідчіть про ті, что гносеологія за своєю сутністю и природа не может НЕ буті діалектікою, що не может НЕ враховуваті ее вимоги, принципи, закони и категорії, котрі екстраполюються и на процес пізнання.


2. Поняття істини


Результатом пізнання, его метою, найважлівішім здобутком є ??Досягнення істини. Що таке істина?

Істина - адекватне відображення у свідомості людини, ее Поняття, суджень, умовиводів, теоріях про єктівної дійсності.

Істина буває: про єктівною, абсолютною и відносною.

Про єктивна істина - це такий Зміст ...


Назад | сторінка 2 з 11 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Істина як центральна проблема пізнання
  • Реферат на тему: Специфіка психологічного пізнання: людина як суб'єкт і об'єкт пізна ...
  • Реферат на тему: Гносеологія: пізнання світу, людини і суспільства
  • Реферат на тему: Сучасна постановка проблем буття, матерії, свідомості, пізнання, істини (пр ...
  • Реферат на тему: Поняття системи та системного підходу до пізнання