боту. І як наслідок для їх діяльності характерна низька продуктивність роботи в умовах навчальної діяльності, нестійкість уваги при низької працездатності і низька пізнавальна активність, але при перемиканні на гру, адекватну емоційним потребам, продуктивність підвищується.  
 У дітей з ЗПР незрілість емоційно-вольової сфери є одним з факторів, що гальмують розвиток пізнавальної діяльності через несформованість мотиваційної сфери і низького рівня контролю. 
  Діти з ЗПР відчувають труднощі активної адаптації, що заважає їх емоційному комфорту і рівноваги нервових процесів: гальмування і збудження. Емоційний дискомфорт знижує активність пізнавальної діяльності, спонукає до стереотипним діям. Зміни емоційного стану і слідом за цим пізнавальної діяльності доводить єдність емоцій і інтелекту. 
  В обґрунтуванні актуальності обраної теми, головне те, що дослідження причин виникнення страхів і своєчасне їх усунення, сприяє більш досконалому відношенню людини до навколишнього світу і суспільству, сприяє становленню гармонійно розвиненої особистості і перешкоджає соціальної дезадаптації. 
  Метою даної роботи є вивчення страхів у дітей із затримкою психічного розвитку. 
  Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань: 
  вивчити загальне поняття страху 
  розглянути різновиди страху 
  виявити особливості емоційного стану дітей із ЗПР 
  розглянути поняття про дітей із затримкою психічного розвитку 
  вивчити страхи у дітей із затримкою психічного розвитку 
  розглянути розвиток уяви і фантазії у дітей із затримкою психічного розвитку 
  Об'єктом дослідження є процес корекції емоційних проявів страхів у дітей із затримкою психічного розвитку. 
				
				
				
				
			  Предметом дослідження виступає чинники та умови, що впливають на методи для корекції страхів дітей із затримкою психічного розвитку. 
  Структура роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. 
   I. Загальне поняття страху  
    1.1 Страхи і причини їх виникнення  
   У психології та педагогіці існують різні класифікації страхів. Деякими вченими виділяються наступні види страхів: реальний, невротичний і страх вільний: 
  Реальний страх - раціональний вираз інстинкту самозбереження як нормальна реакція на сприйняття зовнішньої небезпеки. 
  Страх невротичний - різноманітні форми безцільного страху невротиків, виникають через відволікання лібідо від нормального або були доступними через відмову психічних інстанцій. 
  Страх вільний - загальна невизначена боязкість, готова на час прив'язатися до будь з'явилася можливості і виражається в стані боязкого очікування raquo ;, страх безпредметний, не пов'язаний з яким-небудь об'єктом, що викликає цей страх. 
  Дослідник Р.В. Овчарова виділяє наступні види страхів: 
  Вікові страхи відзначаються в емоційно чуттєвих дітей як відображення особливостей їх психічного та особистісного розвитку. Виникають вони під дією наступних факторів: наявність страхів у батьків, тривожність у відносинах з дитиною, надлишкове запобігання його від небезпек і ізоляція від спілкування з однолітками. Велика кількість заборон з боку батька тієї ж статі або повне надання свободи дитині батьками й іншого статі, а також численні реалізовуються загрози всіх дорослих в сім'ї, відсутність можливості для рольової ідентифікації з батьками тієї ж статі, переважно у хлопчиків. Конфліктні відносини між батьками, психічні травми типу переляку, психологічне зараження страхами в процесі спілкування з однолітками і дорослими. [16] 
  Невротичні страхи характеризуються великою емоційною інтенсивністю і напруженістю, тривалим плином сталістю, несприятливим впливом на формування характеру та особистості, взаємозв'язком з іншими невротичними розладами і переживаннями, униканням об'єкта страху. Невротичні страхи можуть бути результатом тривалих і нерозв'язних переживань. Цьому схильні чутливі, які відчувають емоційні труднощі у відносинах з батьками діти, чиє уявлення про себе спотворено переживаннями в сім'ї або конфліктами. Ці діти не можуть покладатися на дорослих, як на джерело безпеки, авторитету і любові. Діти, які не набули до школи необхідного досвіду спілкування з дорослими і однолітками, не впевнені в собі, бояться не виправдати очікування дорослих, відчувають страх перед учителем. 
  Найбільш повною можна вважати класифікацію А.І. Захарова: 
  За характером - природні, со...