fy"> Німецька мова в Австрії має свою власну соціально-функціональну структуру і володіє всіма складовими елементами (літературна мова - побутово-розмовні форми мови - діалект). В основі побудови стоять австрійські діалекти (баварської-австрійські: среднеавстрійскій, южноавстрійскій і (верхньо) Алеманський діалект Форарльберга), над якими розташовуються міські діалекти і напівдіалекти, серед них - міський діалект Відня, що був з давніх пір своєрідною нормою, що впливає на місцеві селянські діалекти як «об'єднуюча сила», і який утворює певну основу поняття австрійського інтердіалекти (? st erreichische Verkehrssprache). Наступним рівнем є австрійський побутово-розмовна мова (? Sterreichische Umgangssprache), що наближається за своєю формою до літературної мови, але який характеризується специфічно австрійської (віденської) окрашенностью у вимові, виборі слів і деяких граматичних форм. Граничний рівень мови утворює літературна мова, що зберігає національні мовні риси (? Sterreichische Hochdeutsch) як елемента австрійської норми німецької літературної мови (Schriftsprache).
Австрійський мову відрізняє почасти лексика, граматичні особливості, стиль, а також вимову. На відміну від німецької мови Німеччини, австрійський варіант не був нормований правилами Дудена. Цікаво, що Австрія також брала участь у реформуванні правопису в 1996 році, а нововведення були враховані в сорок першім виданні Австрійського словника. [іст.1, с.62]
3. Лексичні особливості німецької мови в Австрії
Історичне минуле Австрії, державний лад, мовні контакти з іншими країнами, а так само мовне саморозвиток визначили своєрідність словникового складу австрійського літературного узусу. Одним з найважливіших факторів, що визначили лексичне своєрідність літературної мови в Австрії, з'явилося його взаємодію з місцевими діалектами. Найбільший вплив на літературну мову надав віденський діалект. У літературну мову увійшло багато слів, що мають діалектне походження.
Пауль Кречмер заявив: «Між мовою Берліна і Відня існують відмінності майже в кожному другому і третьому слові». Але це не сприймається, звичайно ж, буквально, тому сам він не вважав, що при цьому виникають якісь перешкоди для міжтериторіальних мовних контактів. Цим виразом Кречмер хотів показати, що лексичний склад одного узусу часто не властивий іншому. [іст.2, с.18]
Ми можемо спостерігати ряд відмінностей у лексиці німецького і австрійського узусу. Наприклад:
(нем.Pilz) (нем.Tasse) (нем.Ofensetzer, T? pfer - пічник)
[іст.4, с.62]
Лексичні розбіжності австрійського та німецького літературних Узус носять, насамперед, кількісний характер. Приміром:
Поняття «анкетні дані про людину» (рік народження, адреса і т.п.) в австрійській і німецькій системах має загальне лексичне тотожність: Personalien (Personalangaben). Але, проте, в австрійській системі є ще один еквівалент: Das Nationale.
А так само ось ще один приклад. Lenkstange - кермо (Fahrradlenkstage) велосипеда вживається як у австрійців, так і у німців. Але австрійський узус протиставляє німецькому власний, «внутріавстрійскій» еквівалент у вигляді латинського запозичення das Gubernal.
Отже, на даному підставі ми можемо зробити висновки, що для вираження значення загального австрійський варіант крім тотожності виявляє протиставлення, що збільшують кількісну сторону плану вираження спільного для двох Узус значення.
Лексичні відмінності так само можуть мати і якісний характер. Спостерігаються лексико-семантичні та стилістичні розбіжності в одному або декількох значеннях багатозначного слова.
Наприклад, загальне для двох Узус слово володіє двома або кількома значеннями. Так наприклад латинське adjustieren, що позначає: einpassen (приганяти), zurichten (готувати). Але це ж слово в Австрії має також значення: dienstm ?? ig kleiden (надягати уніформу), яке невідомо в німецькому узусі. Наприклад, якщо G позначає якесь слово, а G1, G2, G3 - його значення, то ми отримуємо таку картину:
(в Австрії): G1, G2, G3 (у Німеччині): G1
Ми можемо побачити те, що обидва узусу містять G1, тобто в значенні слова вони сходяться, тоді як G2, G3 їх роз'єднують. [іст.2, с.19]
Буває, що те чи інше слово у своєму матеріальному вираженні при одній і тій же граматичній структурі використовується обома Узус, але в кожному з них має своє власне значення. Приміром, іменник Sessel вживається в німецькому узусе зі значенням: Lehnstuhl, а в австрійському Stuhl. Але в цьому випадку можна встановити лише часткові відмінності (предмет, на якому сидять). А ось, наприклад, слово Cottage (запозичення з англійс...
