ької мови). Воно в німецькому варіанті означає: kleines Landhaus (заміський будинок), а в австрійському - Villenviertel (квартал міста). Тут ми бачимо більш відчутні відмінності:  
 (A): G1 (Н): G2 
   Так само ми можемо спостерігати різне матеріальне вираження семантичної спільності. Так, «міцний напій з ялівцю» називається в австрійському варіанті Kranewitter, а в німецькому - Wacholderschnaps. 
  Часом семантична спільність має матеріальну спільність кореневої морфеми при відмінностях словотворчих засобів. Наприклад, семантична спільність «охолодити» як ядра спільності матеріального вираження має кореневу морфему k? Hlen, яка в австрійському узусе з'єднується з префіксом? Ber - (? Berk? Hlen), а в німецькому з префіксом ab. Так, якщо ми візьмемо Р - семантична спільність, С - коренева морфема, а р (р1, р2) - префікси, то отримуємо: 
   Р (А) - Р1С (? berk? hlen) 
  Р (Н) - р2С (abk? hlen) 
  [іст.2, с.22] 
   Зрештою, також спостерігаються стилістичні відмінності між лексичними одиницями, коли вони протиставляються для кожного узусу у функціональному або експресивно-емоційному плані. 
  Так, австрійське Stiege і німецьке Treppe, зрозумілі і відомі в кожному узусі, внаслідок свого різного походження, мають різну стилістичну цінність. Е.Г. Різель зазначає, що на півночі німець може вжити слово Stiege в певному значенні: meist f? R eine alte und unsgetretene Treppe. І навпаки, австрієць вживає в найширшому і загальному значенні тільки Stiege, а Treppe - це ошатна, парадні сходи. 
  Якщо простежити за лексико-семантичними особливостями німецької мови в Австрії, то можна відзначити одну обставину, що є певний пласт лексики, який є загальним і для австрійського і для німецького варіантів на рівні діалектних Узус і знаходиться не в межах австрійської та німецької літератури. Приміром: der Grammel, der Hallodri, der Nock та ін. [Іст.2, с.23] 
				
				
				
				
			  Так само є пласт лексики, який характерний для австрійського літературного узусу, а в німецькому вживається лише на діалектному рівні. 
  Примітним є те, що в Австрії зовсім інакше, ніж в Німеччині, будуються форми вітання. Якщо в Німеччині, часто звернення упускається, що робить мову формалізованої, то в Австрії легко використовують звернення, що сприймаються як звичайні і які не є образливими або безглуздими. Наприклад: в Австрії можна почути" Guten Morgen, gn? Dige Frau," Guten Abend, Herr Ingenieur," Gr ?? Gott, Herr Doktor, в Німеччині ж вітання обмежується власне привітанням і коротким зверненням із згадкою прізвища -" Guten Morgen," Guten Abend, Herr M? Ller. [Іст.3] 
  Багато слова австрійського варіанта (австріцізми) сходять до канцелярському мови Габсбурзької монархії, що визначило сфери, в яких відмінності особливо сильні. Так у сфері управління, політики і права в Австрії використовують безліч власних слів. Наприклад, замість поняття Bundestag австрійці використовують поняття Nationalrat, замість Bundesverwaltungsgericht - Verwaltungsgerichtshof, замість Schmerzensgeld - частіше Schadensersatz. Характерною особливістю юридичних понять в австрійському варіанті є те, що вони здебільшого походять з латинського: у Німеччині термінологія римського права замінялася власними еквівалентами, в Австрії ж цього не відбувалося. Звідси такі поняття як Legat (Verm? Chtn is), Servitut (Dienstbarkeit), Causa (Fall, Rechtsgrund). Подібні відмінності часто зустрічаються також в технічних, педагогічних чи військових термінах. [іст.3] 
  З вищесказаного можна зробити висновок, що лексико-семантичні відносини двох літературних Узус являють собою розгалужене освіту. Воно охоплює не тільки побутово-розмовну мову, а й офіційна мова, що свідчить про наявність лексичного роз'єднання у функціонально-жанровому плані. 
   4. Лексичні запозичення в словниковому складі німецької мови в Австрії 
   Всім відомо, що аналіз запозичених слів в Австрії видається важливою завданням насамперед тому, що саме на даному прикладі можна наочно простежити розбіжність у значенні і вживанні лексики в даних мовних умовах. 
  Ці розбіжності полягають у відборі та складі запозичень, в ступінь і якість їх адаптації та асиміляції, а також у функціональних ознаках. 
  Наприклад, австрійці вживають латинське слово Matura, а німці в тих же випадках використовують слово Abitur. [іст.4, с.62] 
  В австрійському варіанті німецької мови представлено більше слов'янських, французьких, італійських, латинських та ін. запозичень, ніж у німецькій мові Німеччини. [іст.4, с.63] 
  Ще хотілося б відзначити, що слова, загальні для австрійс...