них вище переваг, автомобільний транспорт широко використовується у всіх галузях економіки, застосовується у всіх галузях народного господарства, У процесі виробництва сировину, матеріали, напівфабрикати і комплектуючі вироби переміщаються багаторазово. Для цього використовуються різні види транспорту і в першу чергу автомобільний. Із загального обсягу перевезень більше 70% здійснюється автомобільним транспортом. Таким чином, транспорт є невід'ємною частиною виробничого процесу на підприємствах. Він тісно взаємопов'язаний з усіма елементами виробництва. Тому виявлення використання наявних на автомобільному транспорті резервів дозволяє збільшити обсяг транспортних послуг, що надаються підприємствам, знизити їх транспортні витрати, а відповідно і ціни продукції, що випускається.
Метою курсової роботи є закріплення умінь проводити розрахунки за собівартістю ТО і ТР та основних показників виробничої програми ТО і ТР. поточного ремонту.
1. Теоретичні основи розрахунку виробничої програми і калькулювання собівартості ТО і ТР
Успішне виконання плану автомобільних перевезень в значній мірі залежить від технічної підготовки ПС. Яка характеризується коефіцієнтом технічної готовності парку ПС. Вихідними даними для складання виробничої програми по ТО і ТР є:
Показники виробничої програми з експлуатації ПС.
Встановлені норми періодичності і нормативи трудомісткості.
Головним документом на підставі якого проводяться розрахунки виробничої програми по ТО і ТР є «Положення про технічне обслуговування і ремонт автомобільного транспорту».
Виробнича програма складається з двох розділів:
Розрахунок кількості технічного обслуговування
Розрахунок трудомісткості за видами робіт.
Виробнича програма по ТО і ТР необхідна для визначення трудомісткості робіт ремонтникам, розрахунку їм чисельності та заробітної плати. Розглянемо показники виробничої програми по ТО і ТР.
Виробничу програму з ТО і ремонту визначають виходячи з плану експлуатації автомобільного парку, прийнятої системи і методів виконання технічних впливів, а також встановлених норм міжремонтних пробігів. При складанні програми розраховують: число технічних обслуговуванні і капітальних ремонтів на планований період (рік, квартал, місяць), показники загальної трудомісткості по кожному виду технічних впливів на той же період.
Кількість ТО і ремонтів рухомого складу встановлюють розрахунковим шляхом або побудовою графіків. Перший спосіб застосовується зазвичай при проектуванні АТП. ??
Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту на всі види технічних впливів встановлені нормативи трудоемкостей по різним типам рухомого складу: легкових і вантажних автомобілів, автобусів, причепів та напівпричепів. Трудомісткості встановлені залежно від вантажопідйомності вантажних автомобілів і причепів, габаритних розмірів або класу автобусів і робочого об'єму двигунів легкових автомобілів. Сумарна трудомісткість робіт з ТО і ремонту автомобілів і причепів розподіляється за видами робіт, а відповідно з цим і по цехах (ділянках) технічної служби АТП. Методика такого розподілу дається в літературі з технічної експлуатації автомобільного транспорту. По ній визначають обсяг кожного виробничого цеху і ділянки.
Крім робіт з технічного обслуговування і ремонту, на АТП виконується певний обсяг допоміжних робіт: технічне обслуговування та ремонт верстатного та енергетичного обладнання, ремонт та виготовлення нестандартного обладнання та пристроїв для обслуговування і ремонту автомобілів; роботи з поточного ремонту водопроводу, каналізації, опалення, освітлення, вентиляції. Додатково на підприємстві здійснюються допоміжні та підсобні роботи: прибирання цехів, підносить деталей і матеріалів, складські операції, перегонка автомобілів усередині підприємства, опалення та ін. Згідно з Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту, трудомісткість перерахованих робіт становить 20- - 30% нормативу трудомісткості цих технічних впливів.
Допоміжні роботи на підприємстві можуть виконуватися працівниками відділу головного механіка (якщо такий передбачений в структурі підприємства) або виробничих цехів, спеціальними бригадами та окремими робочими відповідних спеціальностей.
На великих і середніх АТП, як правило, виконується повний обсяг технічних обслуговуванні і поточних ремонтів. За наявності декількох АТП в одному місті доцільно частину робіт передавати на спеціалізовані підприємства: станції технічного обслуговування, майстерні з ремонту шин, по ремонту і заряду акумуляторних батарей і т.д...
