ign="justify"> Дж. Р.Р. Толкієн (1892-1973), англійський письменник середини XX ст., Творець широко відомого тритомного філософського фантастичного роману «Володар кілець» (1954-1955), був також і великим філолог-медієвіст, фахівцем з давньо-і среднеанглийского мови, автором ряду робіт про народну творчість і середньовічній літературі. Неприйняття Толкієном власницьких устремлінь сучасного буржуазного людини лежать в основі романтичної ідеалізації народної свідомості епохи Середньовіччя і високої оцінки виражають його мистецьких пам'яток, що і складає пафос статей письменника «Беовульф. Чудовиська і критики »(1936), есе« Про чарівних казках »(1938) та ін.
У статті «Про чарівних казках» [16, 19] Толкієн дає своє розуміння морального і художницької свідомості народу. Письменник виражає його в розгорнутому метафоричному образі вічно киплячого Котла, в якому вариться «древнє, потужне, прекрасне, смішне і жахливе», і в який постійно додають нові інгредієнти, смачні й несмачні »[19, p. 27-28]. Те, що потрапило в Котел, виходить з нього перетвореним: у вигляді перекази, казки, пісні, епопеї - художніх творів, пройнятих народним розумінням моральних цінностей. Суп, вариться в казані - створений народним свідомістю фантастичний світ, феєрія, яка є моральним і естетичним відображенням реального життя народу.
У «Володарі кілець» морально-філософська концепція виражена через фантастичну картину дійсності, що включає в себе структурні елементи чарівної казки і народної епічної поезії. Боротьба вільних народів Серединної землі проти темного владики Саурона, прагнучого підпорядкувати їх своїй владі, розгортається то в епічній сфері бойових подвигів, центральним героєм якої є спадкоємець древніх королів Арагорн, то у сфері казкового народу хоббітів, в якому Толкієн прагне сконцентрувати риси англійського національного характеру. Один з хоббітів, Фродо, стає головним героєм твору. Незважаючи на небезпеки і перешкоди, він виконує важку задачу, пов'язану з чарівним кільцем Саурона - Кільцем влади, від знищення якого залежить свобода народів Серединної землі. Архаістіческая тенденція, романтична естетизація минулого, відтворення рис поетики традиційних літературних жанрів - одна з характерних рис «Володаря кілець».
Першим імпульсом для створення «Володаря кілець» стало, за словами письменника, бажання мати підґрунтя для вигаданих їм мов, з яких найбільш розробленим виявився ельфів, що спирається на зразок фінського. Крім того, в книзі є спільну мову, зрозумілу всім народам Серединної Землі; мову гномів; мову жителів Рохана; «Чорна мова» Мордора; окремі слова мовою Гондора.
Звучання кожної з цих мов вже характеризує говорить на ньому народ: плавний, багатий голосними і сонорними звуками мову ельфів пестить слух; грубо, жорстко скрегоче «чорна мова» орків. Таємний мову гномів представлений небагатьма назвами, незграбними і енергійними, як самі гноми. Для характеристики конелюбівих жителів Рохана Толкін в такій же якості використовує справжній староанглийский мову, імена і назви зі староанглийскими корінням.
Назви та імена даються в книзі на різних мовах паралельно; це дозволяє судити і про найменувалося, і про народи, що дали йому ім'я. Гном Гімлі говорить про горах, що встали на шляху: «... Трохи далі височіє пік Баразінбар - по-ельфійські Карадрас, Багряний Ріг; а за ним, правіше, ще два піки - Срібний Пік і Хмарна Глава, Келебділ Білий і Фануідол Сірий, які ми звемо Зіракзігіль і Бунбушатур »[17, 260]. Найменування даються мовою гномів, спільною мовою і ельфійське, характеризуючи і гномів, і ельфів самим звучанням цих назв. Ці елементи стилю, що випливають з лінгвістичних інтересів і естетичних уявлень письменника, входять в концепцію зображеної дійсність.
«Володар кілець» називають трилогією. Толкієн і сам використовував цей термін, хоча в інших випадках казав, що це неправильно. На російську мову «Володар кілець» вперше переведений в 1976 році А. А. Грузберг. Зараз видано близько семи різних перекладів книги (в це число не входять вільні перекази, неповні переклади і невидані переклади). Найвідомішим з перекладів «Володаря кілець» на російську мову є переведення В. Муравйова та А. Кістяківського. Він став знаменитий своєю тотальною (часом навіть йде врозріз з автором) русифікацією книги. Також існує так званий «академічний переклад» Марії Каменкович і В. Карріка за участі Сергія Степанова. Цей переклад став єдиним російськомовним виданням, забезпеченим повними (близько 200 сторінок) коментарями перекладачів [26].
Жанр «Володаря кілець» не визначений досі. Деякі дослідники пропонують термін «лінгвістична епопея». Як відомо, що поштовхом для створення твору послужили винайдені ним ельфійські прислівники, а також англосакс, давньоісландська, фінський і валлійська мови.
Іноді «Володар...
