Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Розробка етапів діагностичної діяльності по постановці діагнозу з патологією органів серцево-судинної системи

Реферат Розробка етапів діагностичної діяльності по постановці діагнозу з патологією органів серцево-судинної системи





логії органів серцево-судинної системи. Для розробки та вирішення поставлених завдань використовувалися методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, моделювання, інтерв'ювання, спостереження та інші методи дослідження.

Теоретичну основу для написання курсової роботи склали нормативно-правові документи, науково-популярні джерела, публікації, довідкові дані.

Курсова робота складається з вступу, двох частин, висновків, списку використаної літератури та додатків.


Розділ 1. Теоретична частина


. 1 Сутність, визначення, класифікація


Гіпертонічна хвороба (ГБ) - хронічне захворювання, що характеризується тривалим і стійким підвищенням артеріального тиску (АТ).

Межі нормального АТ до останнього часу були предметом дискусії. Незважаючи на багаторічне вивчення ГБ, єдиної думки про нормальних величинах АТ у осіб різного віку та статі немає.

Критеріями артеріальної гіпертензії (АГ) були систолічний АТ (САТ) більше 140 мм рт.ст. та/або діастолічний АТ (ДАТ) більше 90 мм рт.ст. (ВООЗ, 1996). Згідно з сучасними рекомендаціями ВООЗ та Міжнародного товариства боротьби з артеріальною гіпертензією, при яких враховувалися дані 1997р., Виділені нормативи оптимального АД: САД lt; 120 і ДАТ lt; 80 мм рт.ст .; величини нормального АД: менш 130/85 мм рт.ст .; підвищеного нормального АД: 130-139/85-89 мм рт.ст.

Під АГ розуміють стан, що характеризується підвищенням артеріального тиску до рівня 140/90 мм. рт. ст., причому перевищення даного параметра має бути зафіксовано не менше 3 разів і не бути пов'язаним з сьогочасної ситуацією (так звана реакція на білий халат).

Існує кілька класифікацій гіпертонічної хвороби:

? по етіології;

? за рівнем артеріального тиску (додаток А);

? по поразок органів-мішеней (додаток Б);

? за характером перебігу;

? за ступенем ризику.

Всі АГ ділять за походженням на дві великі групи: первинна АГ або ГБ і вторинна симптоматична АГ. Первинна АГ, яку частіше називають есенціальною, є захворюванням невідомої етіології, не пов'язаної з якимось конкретним захворюванням, що характеризується зниженням адаптаційних можливостей серцево-судинної системи та порушенням механізмів, що регулюють гемодинаміку.

Симптоматична АГ є не самостійним захворюванням, а лише симптомом патології нирок, ендокринної системи, неврологічних захворювань, ураження судин і т.д.

Близько 90% всіх артеріальних гіпертензій припадає на ГБ, 10% - на симптоматичну АГ.

За характером перебігу гіпертонічна хвороба може мати доброякісне (повільно прогресуюче) або злоякісне (швидко прогресуючий) перебіг.

Наявність супутніх факторів ризику, залучення в процес «органів-мішеней», а так само наявність асоційованих клінічних станів мають не менше значення, ніж ступінь АГ, у зв'язку, з чим в даний час введена класифікація хворих в Залежно від ступеня ризику. Для оцінки сумарного впливу кількох факторів ризику на прогноз захворювання використовується класифікація ризику за чотирма категоріями - низький, середній, високий і дуже високий ризик.


. 2 Вплив факторів ризику на гіпертонічну хворобу


Існує цілий ряд умов, що впливають на виникнення і розвиток підвищеного артеріального тиску. Близько 60% дорослих людей має ті чи інші фактори ризику гіпертонії, причому у половини з них присутні більше одного фактора, в результаті чого сумарний ризик захворювання значно збільшується.

Спадковість. Артеріальна гіпертонія у родичів першого ступеня (батько, мати, бабусі, дідусі, рідні брати чи сестри) достовірно означає підвищену ймовірність розвитку хвороби. Ризик зростає ще більше, якщо підвищений артеріальний тиск було у двох і більше родичів, тому успадковується однотипний обмін речовин, що призводить до аналогічним порушень у виробленні речовин, що регулюють артеріальний тиск.

Пол. Чоловіки більшою мірою схильні до розвитку артеріальної гіпертонії, особливо у віці 50-60 років. Однак після настання менопаузи ризик значно збільшується і у жінок.

Клімакс. Ризик захворіти гіпертонією підвищується у жінок в період клімаксу. Це пов'язано з порушенням гормонального балансу в організмі в цей період і загостренням нервових і емоційних реакцій. За даними досліджень, у жінок в клімактеричний період гіпертонічна хвороба розвивається в 60% випадків.

Вік. Підвищений артеріальний тиск найбільш часто розвивається у осіб старше 60 років, причому чим старша людина, тим, як пра...


Назад | сторінка 2 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Гіпертонічна хвороба 3 ступеня, 3 стадії, ризик 4 (дуже високий)
  • Реферат на тему: Стенокардія напруження I ступеня, гіпертонічна хвороба III стадії, ризик 4 ...
  • Реферат на тему: Ішемічна хвороба серця: стенокардія III ФК. Гіпертонічна хвороба II стадії ...
  • Реферат на тему: Гіпертонічна хвороба III стадія, III ступінь, група дуже високого ризику
  • Реферат на тему: Ішемічна хвороба серця: стенокардія напруги. Гіпертонічна хвороба, дуже ви ...