еншує число внутрішніх і зовнішніх конфліктів і сприяє зміцненню здоров'я.
Численні дослідження, проведені в нашій країні < i>, показали, що пріоритетною на даний момент є модель педагогічного стилю вчителя, орієнтованого, перш за все на результативність.
Але саме зараз, у кризовий період, необхідно цілеспрямовано впроваджувати розвиваючі технології, і тоді суспільство швидше вийде з кризи, а людина буде готовий до різного роду самозміни.
Педагогічна освіта в такому випадку має будуватися на ідеології розвитку (саморозвитку), а не на ідеології відтворення функціонуючої, усталеної системи освіти. Модель підготовки та перепідготовки педагогів повинна відповідати вимогам часу і якісно змінюватися і змістовно, і технологічно. Необхідний перехід від мети навчання у вигляді знань-умінь-навичок у їх класичному розумінні до особистісних характеристик майбутнього професіонала, які у все більшій мірі виступають в ролі безпосередніх показників професійної зрілості людини, професійного розвитку вчителя . Можна виділити три інтегральні характеристики праці вчителя: педагогічну спрямованість, педагогічну компетентність і педагогічну гнучкість . Розвиток інтегральних характеристик праці вчителя обумовлює загальний хід його професійного розвитку.
Вчителю, необтяженому значним духовним багажем, весь час доводиться приймати серйозну міну, щоб не схибити, що не сплохує, не виявити елементарних прогалин в ерудиції, що не виказати відсутності самостійного думки і смаку. Чим менше його об'єктивні чи суб'єктивно оцінювані можливості впливати на обставини, тим більше його дії набувають характеру ритуалу, імітації діяльності. Тут криються можливі причини згасання сумлінності, ініціативи, відповідальності та виникнення таких професійно небажаних якостей, як формальне ставлення до роботи, байдужість, байдужість. І навпаки: вчитель, по-справжньому причетний до культури, здатний змінюватися, вчитися у життя, використовувати нові форми буття завжди може дозволити собі бути відкритим, щирим, легко і весело звертатися із заповітними цінностями. Чим більше людина переконана у власних можливостях впливати на ситуацію, тим більше реальними, а не ритуальними, імітаційними є його зусилля по перетворенню ситуації. p align="justify"> Це два способи життя (за С.Л. Рубінштейну), що відрізняються рівнем розвитку професійної самосвідомості вчителя. Взявши за основу положення Рубенштейна можна вивести дві моделі праці вчителя: модель адаптивної поведінки , у самосвідомості вчителя домінує тенденція до підпорядкування професійної діяльності зовнішнім обставинам у вигляді виконання соціальних вимог, очікувань і норм. Маються на увазі процеси самопристосування, а також підпорядкування середовища (учнів, батьків і т.д.) вихідним інтересам вчителя. При цьому вчитель, як правило, керується постулатом економії сил і користується, головним чином, напрацьованими алгоритмами вирішення педагогічних ситуацій, перетвореними на штампи, шаблони, стереотипи. Динаміка професійного функціонування проходить три стадії : професійної адаптації, професійного становлення та професійної стагнації. b>
Модель професійного розвитку особистості, де чинником розвитку виступають внутрішнє середовище особистості, її активність, потреба в самореалізації, а професійний розвиток розглядається як безперервний процес самопроектування особистості вчителя, в якому можна виділити три основні стадії: самовизначення, самовираження і самореалізація.
Дослідженням Л.М. Митіної, в якому брало участь більше 5000 вчителів було виявлено:
Високий рівень розвитку інтегральних характеристик особистості, що обумовлює успішне подолання стадії професійної стагнації, виявлений у незначної кількості (от12 до 18%) вчителів з великим стажем роботи в школі.
Для вітчизняної школи типова модель адаптивної поведінки вчителя (80-82%). Адаптивний тип поведінки вчителя неконструктивний на всіх стадіях професійного функціонування, особливо на стадії стагнації. Динаміка змін інтегральних характеристик особистості вчителів з різним стажем роботи в школі така: у перші 10-15 років роботи в школі відбувається зростання показників компетентності, спрямованості, гнучкості, потім тенденція змінюється на протилежну; у вчителів зі стажем роботи 15 років і більше спостерігається різке зниження всіх показників інтегральних ха...