го характеру.
Наявність даних компонентів у складі В«середовища людиниВ» обумовлює і характер взаємодії людини з середовищем, його адаптацію до неї, а також різноманітне вплив середовища на формування особистості людини. У працях таких вчених, як В.Г. Алексєєв, Н.С. Глазичева, Л.В. Максимова, Д.Ж. Маркович та ін, представлений ретельний аналіз природного і соціального компонентів довкілля. p align="justify"> До природному компоненту середовища відноситься: жива і нежива природа, рослини, тварини, мікроорганізми, атмосфера, гідросфера, літосфера.
Соціальний компонент включає відносини людей і суспільства, матеріальну і духовну культуру. При цьому саме соціальний компонент впливає на формування так званого культурно-психологічного клімату, від якого залежить ступінь впевненості людини у завтрашньому дні, дія цивільних прав і свобод, а також існування моральних норм і правил поведінки в суспільстві. Цікавий той факт, що людина для іншої людини також виступає елементом навколишнього середовища, надаючи на нього вплив своїми відносинами і діями. p align="justify"> У вступі до Стокгольмської декларації, прийнятої на конференції Об'єднаних Націй в 1972 році, записано: В«... людина одночасно є продуктом і творцем свого середовища, яка дає фізичну основу для життя і робить можливим інтелектуальний, моральний, суспільний і духовний розвиток В».
Отже, В«середовищеВ» є продуктом діяльності людини і піддається цілеспрямованому формуванню.
Дослідження предметного середовища ведуться вже давно. Великий скарб внесли у створення системи розвиваючих іграшок і дидактичних посібників для дитячого садка С.Л.Новоселова, Л.А.Парамонова, Е В.Зворигіна та ін У 90-х роках ставиться питання про предметно-розвиваючого середовища в роботах В.А . Петровського, Л.М. Кларін, Л.А.Смивіной, Л.П. Стрілецької та ін
Найважливішою вимогою до середовища є врахування особливостей розвитку всіх видів дитячої діяльності. Предметна середовище має бути інформативна, задовольняючи потребу дитини в новизні перетворення, експериментування. Середа повинна бути засобом реалізації творчих гіпотез. Задіяність середовища дитиною, її активне пізнання, вивчення залежить від підготовленості та компетентності дорослого. Дитина і дорослий діють разом і їм має бути зручно в цій предметній середовищі. Функціональний комфорт предметного середовища забезпечує і психофізичний благополуччя. p align="justify"> У роботах О.А.Артамоновой, Т.М.Бабуновой, М.П.Поляковой розкриваються педагогічні характеристики побудови предметно-розвиваючого середовища:
комфортність і безпеку обстановки, виконання санітарно-гігієнічних норм;
відповідність розвиваючого середовища освітній програмі, що реалізується в дитячому садку;
облік всіх напрямків розвитку дитини;
різноманітність середовищ, їх раціональне розташування;
забезпечення багатства сенсорних вражень;
забезпечення самостійної індивідуальної діяльності;
забезпечення можливості для дослідження, пошукової діяльності, експериментування;
доступне розташування предметів і допомог відповідно до віку дітей;
створення умов для зміни середовища.
Мета дорослого в предметної середовищі - сприяти розвитку дитини як особистості. Це передбачає вирішення наступних завдань:
забезпечити відчуття психічної захищеності - довіру дитини до світу, радості існування;
формування почав особистості (базис особистісної культури); розвиток індивідуальності.
Основними напрямками при проектуванні предметно - розвивального середовища в ДНЗ є:
всебічний розвиток дітей;
психологічний і фізичний комфорт дітей і дорослих.
При проектуванні предметно - розвивального середовища можна виділити наступні основні складові:
простір;
час;
предметне оточення.
Таке проектування середовища, на відміну від перерахування змісту предметної складової середовища, показує її вплив на розвиток дитини. Проектування середовища з використанням таких складових як простір і час дозволяє представити всі особливості життєдіяльності дитини в середовищі. p align="justify"> Процес перетворення змісту педагогічного процесу не може бути відірваний від тієї розвиваючого середовища, в якій він повинен втілюватися. Тому головна вимога до організації предметно-розвиваючого середовища - її адекватність реалізованої в ДОП програмі, особливостям педагогічного процесу та творчому характеру діяльності дитини. br/>
.2 Основні принципи та умови орга...