су, якщо люди не реагують на них. Наприклад, в умовах розвалу грошової системи, коли практично нічого неможливо купити за гроші, заробітна плата та грошові знаки в цілому втрачають свою роль стимулів і можуть бути дуже обмежено використані в управлінні людьми.
Керівництво організації може розробити прекрасні плани і стратегії, знайти оптимальні структури та створити ефективні системи передачі та обробки інформації, встановити в організації найсучасніше обладнання та використовувати найкращі технології. Проте все це буде зведено нанівець, якщо члени організації не будуть працювати належним чином, якщо вони не добре справлятися зі своїми обов'язками, не будуть вести себе в колективі відповідним чином, прагнути своєю працею сприяти досягненню організацією її цілей і виконання своєї місії. Готовність людини виконувати свою роботу є одним з ключових факторів успіху функціонування будь-якої організації. Людина не машина, його не можна В«включитиВ», коли потрібно його робота, і В«вимкнутиВ», коли потреба в його праці відпадає. Навіть якщо людина має виконувати рутинну роботу, просту за змістом, легко піддається контролю та обліку, що не вимагає творчого підходу і високої кваліфікації, і в цьому випадку механічний примус до праці не може дати позитивного результату.
Маючи певний духовний розташування, добрі бажання і настрій, виходячи з певної системи цінностей, дотримуючись певних нормам і правилам поведінки, людина кожну конкретну роботу персоніфікує, а отже, В«олюднюєВ» її, надаючи їй певною мірою унікальний характер. p> Шлях до ефективного управління людиною лежить через ефективне стимулювання. У своїй роботі я розгляну всі форми матеріального і матеріального стимулювання, визначу їх переваги, слабкі і сильні боку, а на прикладі підприємства ВАТ В«Хлібний ДімВ» проаналізую, які з них використовуються в цій організації і чому саме вони найбільш ефективні тут.
В
1 глава. Теоретичні основи стимулювання.
1.1 Визначення стимулювання.
На думку відомих російських дослідників Травіна В.В. і Дятлова В.А. стимулювання - це застосування по відношенню до людини стимулів для впливу на його зусилля, старання, цілеспрямованість у справі вирішення завдань, що стоять перед організацією і включення відповідних мотивів.
Стимулами виступають будь-які блага (потреби людини), одержання яких припускають трудову діяльність, тобто благо стає стимулом праці, якщо воно формує мотив праці. Іншими словами, кажучи про мотиви праці, ми ведемо мову про працівника, що прагне отримати благо допомогою трудової діяльності (мотив), а кажучи про стимули, про органи управління, що володіють набором благ, необхідних працівникові та надають їх йому за умови ефективної трудової діяльності.
Сутність понять В«мотив праціВ» та В«стимул праціВ» тотожна. В одному випадку мова йде про працівника, що прагне отримати благо допомогою трудової діяльності (мотив), в іншому - про орган управління, володіє на...