ивчення і розкриття теоретичних основ організації процесу навчання (закономірностей, принципів, методів навчання), а також на пошук і розробку нових принципів, стратегій, методик, технологій і систем навчання.  
 Виділяють загальну і приватну (предметну методику навчання) дидактику. Так сформувалися методики навчання для окремих навчальних дисциплін (методика навчання математики, навчання фізики, навчання іноземної мови). 
  Навчання, викладання, навчання - основні категорії дидактики. 
  Навчання - Це спосіб організації освітнього процесу. Воно є найнадійнішим шляхом отримання систематичної освіти. В основі будь-якого виду або типу навчання закладено систему: викладання і вчення. 
  Викладання - Це діяльність вчителя по: 
  в–  передачу інформації; 
  в–  організації навчально-пізнавальної діяльності учнів; 
  в–  надання допомоги при скруті в процесі навчання; 
  в–  стимулювання інтересу, самостійності і творчості учнів; 
  в–  оцінці навчальних досягнень учнів. 
  Метою викладання є організація ефективного навчання кожного учня в процесі передачі інформації, контролю і оцінки її засвоєння. Ефективність вчення передбачає також взаємодія з учнями та організацію як спільної, так і самостійної діяльності. 
				
				
				
				
			  Вчення - Це діяльність учня по: 
  в–  освоєнню, закріпленню і застосуванню знань, умінь і навичок; 
  в–  самостимуляції до пошуку, розв'язання навчальних завдань, самооцінці досягнень; 
  в–  усвідомленню особистісного сенсу та соціальної значущості культурних цінностей і людського досвіду, процесів і явищ навколишньої дійсності. Метою вчення є пізнання, збір і переробка інформації про навколишній світ. Результати навчання виражаються в знаннях, уміннях, навичках, системі відносин і загальному розвитку учня. 
  Навчальна діяльність включає в себе: 
  в–  оволодіння системами знань та оперування ними; 
  в–  оволодіння системами узагальнених і більше приватних дій, прийомів (способів) навчальної роботи, шляхами їх перенесення і знаходження - вміннями та навичками; 
  в–  розвиток мотивів навчання, становлення мотивації і сенсу останнього; 
  в–  оволодіння способами управління своєю навчальною діяльністю і своїми психічними процесами (волею, емоціями і пр.). 
  Ефективність навчання визначається внутрішніми і зовнішніми критеріями. В якості внутрішніх критеріїв використовують успішність навчання і академічну успішність, а також якість знань і ступінь наработанності умінь і навичок, рівень розвитку учня, рівень навченості й освіченості. 
  Академічна успішність учня визначається як ступінь збігу реальних і запланованих результатів навчальної діяльності. Академічна успішність знаходить відображення в бальній оцінці. Успішність навчання це також ефективність керівництва навчальним процесом, що забезпечує високі результати при мінімальних витратах ([1], стр. 86 - 88). 
  Обучаемость - Ц...