рофесійній діяльності. p align="justify">. Соціально-психологічні методи управління. Представляють собою конкретні способи і прийоми впливу на процес формування та розвитку колективу, також на процеси, які відбуваються всередині нього. Ці методи засновані на використанні соціально-психологічного механізму, діючого в колективі, куди входять формальні і неформальні групи, роль і статуї особистості, система взаємовідносин, соціальні потреби та інші соціально-психологічні аспекти. p align="justify"> Соціально-психологічні методи управління відрізняються, перш за все, мотиваційної характеристикою, що визначає напрямок впливу. Серед способів мотивації виділяють навіювання, переконання, наслідування, залучення, примус, спонука, спонукання та ін Мета застосування соціально-психологічних методів - забезпечити зростаючі соціальні потреби людини, його всебічний гармонійний розвиток і підвищити на цій основі трудову активність особистості і діяльність колективів.  
. Психологічні методи управління. Спрямовані на регулювання відносин між людьми шляхом оптимального підбору і розстановки персоналу. До них відносяться такі методи: комплектування малих груп; гуманізації праці, професійного відбору та навчання та ін 
  Методи комплектування малих груп дозволяють визначити оптимальні кількісні та якісні співвідношення працівників з урахуванням психологічної сумісності. До методів гуманізації праці відносяться використання психологічного впливу кольору, музики, виняток монотонності роботи, розширення творчих процесів і т. д. Методи професійного відбору та навчання спрямовані на професійну орієнтацію та підготовку людей, які за психологічними характеристиками найбільше відповідають вимогам виконуваної роботи [2, с .117]. 
  Таким чином, методи соціального управління комплекс методів цілеспрямованого впливу на: 
 ) окремих працівників; 
 ) окрему групу; 
				
				
				
				
			 ) цілий колектив. 
  На кожному з цих трьох рівнів управління стикається зі специфічними проблемами, а значить, і виробляє відповідні методи; частина їх застосовна в кожному з трьох випадків, застосування іншого обмежена будь-яким одним з них. 
  По відношенню до окремого працівнику підприємства можна виділити вплив на поведінку індивіда: 
  а) пряме (наказ, завдання); 
  б) через мотиви і потреби (стимулювання), в) через систему цінностей (виховання, освіта тощо); г) через навколишнє соціальне середовище (зміна умов праці, статусу в адміністративній та неформальної організації та ін.) 
  Стосовно до групи, що входить у виробничий колектив підприємства, методи соціального управління розподіляються наступним чином: 
  а) цілеспрямоване формування складу групи (за кваліфікаційними, демографічними, психологічними ознаками, по кількості і розміщенню р...