ьній програмі
1.1 Навчання слухання
1.2 Глобальне сприйняття тексту
1.3 Детальний сприйняття твору
1.4 Критичне сприйняття сприйнятого на слух
Розділ 2. Навчання читання
2.1 Цілі навчання читання
2.2 Зміст навчання читання
2.3 Навчання різним видам читання
Розділ 3.Обученіе усній і письмовій мові (зв'язкова мова)
3.1 Зміст роботи
3.2 Прийоми роботи
3.3 Виклад
3.4 Твори
Висновки
Список використаної літератури
Розділ 1. Навчання видів мовної діяльності по шкільній програмі.
Основна мета курсу - дати основи знань про мовою, що дозволяють забезпечити досить високий рівень мовного спілкування і грамотного письма, необхідний для успішної індивідуальної та соціальної діяльності, а також для розуміння діалогу російської та української культур.
Реалізація цієї мети вимагає вирішення завдань, що полягають в тому, щоб допомогти учням:
1) усвідомити багатство російської мови та її виразні можливості;
2) оволодіти всіма видами мовленнєвої діяльності (Слуханням, читанням, говорінням, листом), необхідними у важливих для людини сферах спілкування;
3) працювати з текстом: витягувати і перетворювати необхідну інформацію; осмислювати структуру, зміст і мовні особливості текстів різних жанрів і стилів і створювати такі тексти самостійно;
4) правильно висловлювати свої думки, розвивати здатність до мовному взаємодії та взаєморозуміння, організовувати свою і чужу мовну діяльність;
5) оволодіти знаннями стратегій мовного поведінки, що сприяють успішному спілкуванню [7:3].
Зазначена мета і поставлені завдання продиктовані чільним методологічним принципом програми - коммуникативностью: російська мова вивчається, з одного боку, кА об'єкт пізнання, а з іншого - як засіб спілкування та гуманітарного розвитку. Комунікативна функція мови висувається на перший план, і це дозволяє полегшити отримання системних знань про одиниці мови, а також максимально ефективно поєднувати свідоме і автоматичне слововживання.
Методичних принципом програми з даної темі є, обумовленість мовленнєвої діяльності заздалегідь даною тематикою підручників текстів і ситуацій.
Принцип Обумовленості мовленнєвої діяльності заздалегідь даною тематикою навчальних текстів і ситуацій сприяє ефективній інтеграції мовної, мовної, соціокультурної і стратегічної освітніх ліній. Робота з текстом або в межах навчальної ситуації закладає основи творчого підходу до навчання і співробітництва вчителя та учнів.
З метою формування комунікативної компетенції - Застави виховання соціально активної особистості - на першому місці в програмі варто мовна лінія, завдання якої - навчити аудіюванню, говорінню, читання та письма. Формування та вдосконалення умінь і навичок у зазначених видах мовленнєвої діяльності визначає зміст мовного компонента. Робиться це на матеріалі текстів, достатньому для розвитку мовних умінь і навичок. Мовне спілкування є не що інше, як обмін текстами, отже, навчання мовному спілкуванню - це навчання створенню і сприйняттю текстів. Підбір текстів базується на системності тематики, розширюється і заглиблюється з класу в клас, з урахуванням вікових можливостей і потреб. p> На основі зазначеної тематики текстів створюються навчальні ситуації з використанням типових форм мовного спілкування - усного діалогу, усного та письмового монологу.
- мовна лінія;
- соціокультурна лінія;
- діяльнісна (стратегічна) лінія [7:6].
1.1 Навчання слухання
Слухання - різновид мовної діяльності, тісно пов'язаної з усною мовою, хоча слухати можна і озвучену письмову мову. Наприклад, ми слухаємо в колі сім'ї читання книги, по радіо останні новини, в грамзапису читання віршів, прози і т. д. Слухання - це смислове
сприйняття звучала як говоримое, так і озвученої письмовій мові [1:266].
Розглянута різновид мовленнєвої діяльності супроводжує людину з найперших років його становлення. Саме завдяки слуханню дитина, наслідуючи дорослим, засвоює і механізми породження мовлення. Без слухання неможливо спілкування в повсякденному житті, неможливо засвоєння інформації як в школі, так і за її межами. Як показали дослідження [1:267], спеціальне навчання слуханню благотворно впливає на розвиток мовного слуху, мовної пам'яті, на формування усного мовлення, зокрема її виразності, на засвоєння норм вимови і правопису. p> Безумовно, вмінню слухати, як і говорити, вчить дитини передусім життя: ще до школи діти сприймають (виконують) мовні команди, відповідають на репліки співрозмовника, погоджуючись з ним або заперечуючи йому, при цьому чуйно реагують на інтонацію висловлювання. p> У школі потрібно навчитися слухати мова вчителя (або вчителів), висловлювання товаришів і т. д. у п...