о та іронії над життям, вірою в бога;
3) наприкінці століття старослов'янізми дуже часто зустрічаються в цитатах з творів XIX століття, зміст яких змінюється в сучасному контексті, а іноді навіть вивертається навиворіт;
4) наприкінці століття старослов'янізми починають зустрічатися в просторічних оборотах, тоді як у початку століття функціонують в якості книжкової лексики;
5) старослов'янізми починають використовуватися для приниження й переосмислення яких понять.
У ході дослідження ми виявили випадки вживання старослов'янізми в російської художньої мови XIX - XX століть і, провівши їх порівняльний аналіз, встановили загальні тенденції використання старослов'янізми в російської художньої мови ХХ століття. br/>
2 Функціонування старослов'янізми в сучасній усній і письмовій мові
Старослов'янізми дуже широко використовувалися авторами XVIII, XIX століть. У XVIII столітті, наприклад, вони входили до складу розмовної мови дворянства і виконували нерідко номінативну функцію, але в основному використовувалися правителями російської держави у зверненнях до народу, чиновниками на різних державних зібраннях для надання мови особливої виразності і пафосу. У XIX столітті старослов'янізми зберігають свої колишні функції, але поряд з цим використовуються в мові і для додання їй особливого божественного, переконливого звучання і красномовства. p> XX століття не тільки ламає державний лад і руйнує храми по всій країні, але поряд із храмами руйнує і все те очевидне і праведне, що століттями накопичувалася в людських душах. Ця руйнівна лавина новизни не могла не накрити і мову. Таким чином, реформа, проведена на початку століття, позначилася не тільки на скороченні слів за рахунок відсікання В«КомерсантВ» і В«ЬВ» знаків у кінці слова, але і в умах і душах людей. Старослов'янізми в цей час стають предметом Футуристська поезії Маяковського або атеїстичних оповідань Зощенко, і навряд чи тепер можливо було зустріти подібні слова у зверненнях більшовиків до народу, в нових комуністичних газетах, тому що мова був спрощений, і ці люди у своїх виступах говорили скоріше не для освічених дворян, а для неписьменного селянина. p> 2.1 Особливості використання старослов'янізми в телеефірі
Зовсім недавно з'явилися на телебаченні різні ток-шоу і передачі, де б людина могла висловити свою думку, висловлюючись звичним для нього розмовною мовою, завдяки чому нам випала можливість проаналізувати мова людей, що лунає з телеекрану, на предмет використання ними застарілої лексики. p> Так, наприклад, Тетяна Толстая, яка з реальними людьми говорить так само жорстко і прямолінійно в своїй передачі В«Школа лихослів'я В», як і зі своїми читачами на сторінках творів, вживає в своїй промові старослов'янізми, використання яких в якості просторічних слів і виразів притаманне її героям. Ось як вона каже про успіхи одного з діячів мистецтва: «³н швидко вознісся В» - або мрійливо говорить про мандрівному людину: В«облітає світ, як безсмертний дух В» - або використовує вираз, який, як нам здається, вживається тільки в народній лексиці: В«долю не гнівити В». Але якщо проста людина говорить це з богобоязни, то Товста кидає цю фразу в докір своєму співрозмовнику, і нічого божественного за нею не стоїть.
Однак, у цій передачі не тільки сама провідна використовує для вираження смислових відтінків мови старослов'янізми, а й її гості. Так один з них вимовляє: В«У цій філософії сфера нашого буття В». Звичайно, це було сказано виключно для створення пафосу, але разом з тим високе значення слова буття як життя на цій землі було опущено до буденного побуту , який для багатьох з нас і є більшою частиною тієї самого життя. Відраза глядач відчуває, коли чує подхалімную і нещиру фразу: В«Нам десь благоволять ...В» - у якій значення старослов'янізмами принижується в контексті сьогоднішнього часу. І як відповідна реакція на таке В«сучаснеВ» використання застарілої лексики у смотрящих телевізор виникає не менш В«сучаснийВ» запитання: « якому еквіваленті це благовоління вимірюється? В»
Але не тільки про негативні сторони сучасного суспільства говорять з використанням старославянизмов, а й про красу навколишнього світу. Так один з гостей передачі, розповідаючи про місце, де б він хотів провести свою старість, називає його В« благоліпним В» не тільки тому, що воно має бути просто красивим, а й тому, що на ньому має бути божа благодать.
І все ж не варто думати, що тільки герої та провідні телепередачі В«Школа лихослів'яВ» у своїй промові використовують вийшла з широкого вжитку лексику. На телеканалі В«КультураВ» в знаменитій передачу Михайла Швидкова один з її учасників, не відрізняється особливою інтелігентністю і вмінням вести суперечку, кажучи про їжу і її величезному значенні в культурі народів, сьогоднішньому дні і ...