фіксацію ротора при знеструмлених обмотках. Гібридні двигуни поєднують в собі кращі риси двигунів з перемінним магнітним опором і двигунів з постійними магнітами. Ротор гібридного двигуна має зубці, розташовані в осьовому напрямку. Ротор розділений на дві частини, між якими розташований циліндричний постійним магніт. Таким чином, зубці верхньої половинки ротора є північними полюсами, а зубці нижньої половинки - південними. Крім того, верхня і нижня половинки ротора повернені один відносно одного на половину кута кроку зубців. Число пар полюсів ротора дорівнює кількості зубців на одній з його половинок. Зубчасті полюсні наконечники ротора, як і статор, набрані з окремих пластин для зменшення втрат на вихрові струми. Статор гібридного двигуна також має зубці, забезпечуючи велику кількість еквівалентних полюсів, на відміну від основних полюсів, на яких розташовані обмотки. Зазвичай, використовуються 4 основних полюса для 3.6 град. двигунів і 8 основних полюсів для 1.8 - 0.9 град. двигунів. Зубці ротора забезпечують менший опір магнітного ланцюга в певних положеннях ротора, що покращує статичний і динамічний момент. Це забезпечується відповідним розташуванням зубців, коли частина зубців ротора знаходиться строго напроти зубців статора, а частина між ними. p align="justify"> У машинобудуванні найбільшого поширення набули високомоментні двофазні гібридні крокові електродвигуни з кутовим переміщенням 1,8 В°/крок (200 кроків/оборот) або 0,9 В°/крок (400 крок/об). Точність виставлення кроку визначається якістю механічної обробки ротора і статора електродвигуна. Виробники сучасних крокових електродвигунів гарантують точність виставлення кроку без навантаження до 5% від величини кроку. p align="justify"> Пристрої, призначені для передачі потужності двигуна виконавчим органам, машин, називаються передавальними механізмами або коротко передачами.
1. Технічне завдання
Для даної схеми маніпулятора (малюнок 1, таблиця 1) виконати:
розрахунок потужності двигуна для ланки 4;
вибір передачі (редуктора) для необхідних ланок, згідно розрахованим параметрам;
вибір приводу для заданого руху ланок, виходячи з необхідної потужності;
вибір системи управління приводами;
підбір муфт для з'єднання валів;
розрахунок вала на міцність в САПР;
підбір підшипників;
розрахунок досліджуваного ланки на міцність в САПР;
проектування кріплення двигуна до ланки і розташування передачі в ланці;
урівноваження ланок;
статичний розрахунок врівноважених ланок.
В
Малюнок 1-Кінематична схема чотириланкового маніпулятора
Таблиця 1 - Технічне завдання
№ Варіа...