Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Політична історія як метод пізнання соціальних фактів

Реферат Політична історія як метод пізнання соціальних фактів





тується на сприйнятті історії як безперервною та єдиною. Виходячи з ідеї спільності процесу розвитку людського суспільства, можна виділяти в ньому якісь етапи, порівнювати одну епоху з іншого. З часу розвитку історичної науки вченими-істориками розроблено безліч різних варіантів періодизації суспільного розвитку.

Так, давньогрецький поет Гесіод (VIII-VII ст. до н.е.) ділив історію народів на п'ять періодів - божественний, золотий, срібний, мідний і залізний, стверджуючи, що від століття до століття люди живуть все менш добродійно. Давньогрецький мислитель Піфагор (VI ст. До н.е.), за аналогією з життям людини, в розумінні історії керувався теорією кола, відповідно до якої розвиток йде по одній і тій же колії: зародження, розквіт, загибель. При цьому вектор історії практично відсутня. p align="justify"> Свій варіант періодизації за типом господарства запропонував німецький вчений Б. Гільдебранд (1812-1878), який ділив історію на три періоди: натуральне господарство, грошове господарство, кредитне господарство.

Російський географ і публіцист-соціолог Л.І. Мечников (1838-1888) встановив періодизацію історії за ступенем розвитку водних шляхів зі спілкування: річковий період (древні цивілізації), середземноморський (середні віки), океанічний (новий і новітній час).

К. Маркс, виходячи з принципу матеріалістичного розуміння історії, розробив варіант періодизації, поклавши в її основу спосіб виробництва або формаційну концепцію. Відповідно до цієї теорії історія людства постає як послідовна зміна суспільно-економічних формацій (первіснообщинної, рабовласницької, феодальної, капіталістичної, комуністичної). p align="justify"> Західні вчені XX в. розглядали історичний процес як чергування одних і тих же "циклів" круговороту локальних цивілізацій. Найбільший представник цієї теорії А. Тойнбі вважав, що незважаючи на те, що виділені їм тринадцять основних цивілізацій розвиваються незалежно один від одного, всі вони проходять у своєму розвитку одні й ті ж стадії: зародження, розквіт, загибель. p align="justify"> На думку керівника Центру з вивчення історії культури Інституту загальної історії РАН А.Я. Гуревича, методологічні вади історичних робіт вітчизняних авторів почасти є наслідком того, що абсолютизується сама ідея періодизації. Дослідники вбачають в історичних періодах самостійне значення, забуваючи про те, що насправді це лише моделі, придумані для того, щоб структурувати матеріал. p align="justify"> Періодизація виступає, таким чином, як обов'язковий метод дослідницької роботи при вивченні політичної історії, і як метод наукового пізнання вона пов'язана з історико-порівняльним аналізом (тобто вивченням держави та її розвитку на окремих історичних етапах ). Періодизація передбачає дослідження держави, державних інститутів та органів шляхом ділення історії на окремі часові періоди з м...


Назад | сторінка 2 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Теорія Жана Бодена про роль кліматичного і астрономічного факторів в історі ...
  • Реферат на тему: Філософія історії - новий етап у розвитку соціального пізнання
  • Реферат на тему: Основні періоди в історії розвитку технічних знань
  • Реферат на тему: Стан і напрям розвитку історії фізичної культури і спорту в СРСР до середин ...
  • Реферат на тему: Взаємозв'язок історії та культури у розвитку суспільства