stify"> Предмет Дослідження - тіпі краєзнавчої лексики та туристичний рекламний проспект як прагматичний текст краєзнавчого характеру в перекладі.
Поставлено мета и вісунуті Завдання Визначи Використання таких методів Дослідження: метод лінгвістічного опису, наукового АНАЛІЗУ (спостереження, узагальнення, порівняння), тезаурусний метод АНАЛІЗУ, дистрибутивний метод, дефінітівній метод, а такоже методика сімволічної інтерпретації.
Матеріалом Дослідження слугувалі 25 англомовніх рекламних туристичних проспектів та їх переклади українською и Преса мовами, підібраніх путем тематічної Вибірки.
теоретичності Значення роботи візначається внеска у розробка вопросам перекладу нехудожніх текстів краєзнавчого характеру. Такоже це Дослідження збагачує знання про рекламний туристичний проспект як тип тексту, его характеристики та Особливості перекладу.
Практичне Значення Дослідження Полягає в тому, что Загальні Висновки роботи могут буті вікорістані в теоретичності курсах и спецкурсах з перекладознавства, лексікології, у вікладанні мовних дисциплін у вузі та безпосередно в перекладацькій практіці.
Апробація результатів Дослідження. Основні результати Дослідження доповідаліся на засіданнях кафедри перекладознавства та прикладної лінгвістікі, Херсонського державного УНІВЕРСИТЕТУ. Змістовні положення роботи ввійшлі до Наукової статьи «Особливості перекладу краєзнавчої лексики», что булу опублікована у збірнику «Магістерські студії» (Херсон, 2013).
Структура роботи. Дослідження Складається Зі вступимо, трьох розділів, а такоже вісновків та списку використаної літератури.
РОЗДІЛ 1. теоретичності АСПЕКТ Переклади краєзнавчої ЛЕКСИКИ
1.1 Краєзнавство як про єкт теорії та практики перекладу
Термін «краєзнавство», популярізованій в наш годину, затвердівся в Словниковий складі мови позбав на початку ХХ століття. Історія цієї науки своим корінням сягає ХVІІІ сторіття, коли ее про єкт и предмет визначавши термінамі «вітчізнознавство» и «батьківщінознавство» [98, с. 361].
У XVIII ст. з Огляду на введення географії як навчальної дісціпліні М. Ломоносовим (1761 рік) впершись Було здійснено СПРОБА Крайова ДОСЛІДЖЕНЬ «із Залучення дітей и за сприяння населення на місцях проживання» [8, с. 15]. Збір ІНФОРМАЦІЇ неекспедіційного характером про міста, губернії та провінції держави відбувався за анкетою з 30 харчуванням, Укладення М. Ломоносовим [8]. Ця анкета булу дерло програмою з Вивчення краєзнавчіх особливая территории країни й булу безпосередно зумовлена ??педагогічними цілямі. Таким чином, у XVIII ст. Вперше Було вісунуто краєзнавчий принцип у навчанні географії.
В умів економічного підйому й Розширення внутрішньополітічного впліву в Російській імперії Другої половини ХІХ ст. підвіщується Інтерес до Пізнання своєї країни, что отримай конкретнішими вираженною у створенні руху, названого вітчізнознавством.
На Основі «вітчізнознавства» створюється спілка «батьківщінознавства», основною галуззя ДОСЛІДЖЕНЬ Якої Було Вивчення малих теріторій. «Батьківщінознавство» спричинило создания окрем напряму географії як шкільного предмета, что визначавши відомим методистом географії А. Соколовим як «географія рідної місцевості, на п...