ти теоретичний матеріал, пов'язаний з даною темою роботи;
виявити корпус фразеологізмів з компонентом-зоонімом в російській і польській мовах;
класифікувати російські та польські фразеологізми по компоненту-зоонімов;
обгрунтувати вживання компонента-зооніма у відповідних російських і польських фразеологізмах з точки зору його когнітивного значення, символічного сенсу і простежити історію аналізованих фразеологізмів.
Матеріалом дослідження послужили російські та польські словники:
Біріх А.К., Мокієнко В.М., Степанова Л.І. Російська фразеологія.
Історико-етимологічний словник / За ред. В.М. Мокієнко.- 3-е изд., Испр. і доп.- М., 2005.
Федосов І.В. Фразеологічний словник російської мови. М.: - «Юнвес». 2003.
Daniela Podlawska, Magdalena? wi? tek - Brzezi? ska. S? Ownik j? Zyka polskiego. Wydawnictwo Szkolne PWN Sp. z o.o., Warszawa - Bielsko - Bia? a 2011.
Katarzyna Gіowiс ska. Szkolny s? ownik frazeologiczny. Wydawnictwo Polska Sp. z o.o., Warszawa 2009.
Структура роботи:
Дослідження складається зі вступу, змісту, теоретичної частини, практичної частини, висновків, списку літератури та 4 додатків.
Глава 1.Фразеологія в контексті культури
.1 Фразеологія як розділ науки про мову
Вирази, що передаються з покоління в покоління, з давніх часів привертали увагу філологів. У збірках і словниках фіксувалися і пояснювались переважно в стилістичних цілях так звані «ходячі вираження», зміст яких зазвичай не витікав із значення слів, які складали ці вирази, але які, тим не менш, були влучними і емоційно-образними засобами вираження думки. В історії російської лексикографії та фразеологізми включалися в тлумачні словники, а так само описувалися в збірниках (Максимов С.М. «Крилаті слова», 3 вид., 1955; Міхельсон М.І., «Ходячі і влучні слова», 1992; Займовскій С.Г. «Крилате слово. Довідник цитати і афоризму», 1930; Овсянников В.З., «Літературна мова», 1933 та ін.) Першим власне фразеологічним словником російської мови є «Фразеологічний словник російської мови» за ред. А.І. Молоткова (1967; 5 вид., 1994; 4 тис. словникових статей).
Історія фразеології як лінгвістичної дисципліни в Росії сходить до праць М.В. Ломоносова. Він, складаючи план словника російської літературної мови, вказував, що до нього мають увійти «фразеси», «ідеоматізми», «вислову», тобто обороти, вираження. Відомо, що Михайло Васильович зібрав цілий ряд прислів'їв, їх частину він використовував як ілюстративний матеріал в «Російській граматиці».
Frazeologia jako odr? bna nauka ukszta? towa? a si? dopiero w ХХ wieku, cho? termin pojawi? si? ju? w wieku XVI. We wsp?? Czesnej polskiej lingwistyce znane s? dwie teorie zwi? zku frazeologicznego - starsza autorstwa Stanislawa Skorupki oraz nowsza Andrzeja Marii Lewickiego.
Академік Ф.І. Буслаев, досліджуючи, як відгомони первісно-образного мислення позначилися на сполучуваності слів, у складі прислів'їв, біблійних афоризмів і звичайних вживань, що ходить на устах народу у вигляді приказок, зазначав, що значення таких виразів містить в собі «і моральний з...
