Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Рекомендації щодо застосування оперативного інструментального контролю при заготівлі і зберіганні соковитих кормів

Реферат Рекомендації щодо застосування оперативного інструментального контролю при заготівлі і зберіганні соковитих кормів





помогою своєчасного прогнозу настання псування корму, слід включити 4 параметра: вологість, температуру, кислотність (рН) і вміст компонентів газу (кисню і вуглекислого газу) під плівкою укриття або упаковки. При цьому газовий склад вимірюється для контролю за дотриманням анаеробних умов зберігання.

На стадії заготівлі контроль повинен дозволяти виробити керуючі регулюючі дії з метою оптимізації початкових умов виконання процесу ферментації.

На стадії ферментації інструментальний моніторинг може бути направлений тільки на вимірювання параметрів процесу: вологості, температури, рН та змісту О2 і СО2 (для визначення якості анаеробних умов) і стеження за динамікою ферментації для визначення терміну її закінчення.

Оскільки в нових європейських технологіях заготівлі та зберігання соковитих кормів в рукавах і рулонах в плівковій упаковці процес ферментації протікає аналогічно класичними технологіями, зроблені тут висновки є загальними.

Зміна фаз біологічного консервування при силосуванні і сенажірованіі відбувається за єдиним сценарієм, хоча кожне має свою специфіку.

У стадії ферментації технологічного процесу силосування виділяються фази: респіраторна фаза, ферментаційна фаза, фаза стабільності.

Закінчення процесу ферментації (переходу до стадії стабільності) і настання фази початку стабілізації при силосуванні можна визначити за часом, коли прирощення контрольованої величини рН двох послідовних вимірювань стають невеликим. Тому в процесі контролю динаміки ферментації пропонується послідовно обчислювати прирощення рН, як різниці двох послідовних вимірювань. Якщо різниця стає менше порога дозволу рН-метра в 0,2рН, то вважається, що настала фаза стабілізації, в іншому випадку роблять наступний за часом завмер і так до виконання наведеного умови, що означає настання стабілізації. У фазі стабілізації вже можна провести вимірювання для оцінки терміну схоронності корму.

Іншим фактором, що впливає на стабільність силосу, є швидкість настання анаеробних умов в респіраторній фазі. Встановлено, що зменшити до прийнятних величин аеробну порчу і вторинну ферментацію в силосі з пров'ялених трав (вологість, W, більше 70%), можна за умови швидкого підкислення маси до рН=4,3 і нижче протягом трьох-п'яти діб і стабілізації корму в анаеробних умовах протягом перших 5-10 діб силосування.

Таким чином, щоб прогнозувати збереження потрібно простежити за динамікою першої та другої фаз процесу ферментації, тобто проводити пілотний контроль бродіння. Для цього бажано спостерігати за зміною рН через день у перші 4-5 днів після закладки і рідше далі протягом 10 днів і ще рідше протягом до 50 днів (якщо стабілізація протягом 10 днів не наступила). З метою економії можна перший вимір провести через 10 днів після закладки, а повторні через 5 днів після першого до настання стабільності.

Для створення оптимальних умов протікання стадії ферментації необхідно при закладці встановити необхідні пропорції між істотними параметрами корму, що силосується, якими є: середня вологість, величина подрібнення, щільність. Ці необхідні пропорції залежать від виду силосується кормового матеріалу. Необхідні пропорції визначаються за таблицями, наведеними в довідковій літературі з кормовиробництва.

Середня вологість може бути обчислена усередненням виміряної вологості матеріалу в візках, вже закладених на зберігання. Процес закладки на силосування, що триває протягом досить тривалого часу, для оптимізації параметрів можна зробити регульованим.

З трьох, зазначених параметрів можна вважати регулюючими впливами на хід процесу ферментації практично тільки два: середню вологість і щільність. Хоча між ними є деяка взаємозв'язок, тому щільність частково залежить від вологості. Третій параметр (довжина різання субстрату) є залежним параметром, що визначає щільність, поряд з тиском на корм сховище, наприклад, заданим вагою тракторів при трамбування.

При корекції початкових умов по вологості ферментації при закладці потрібно прагнути до досягнення середньої вологості оптимальної величини шляхом зміни вологості матеріалу наступних за чергою закладаються візків. Рослини з вологістю вище 70% попередньо перед вантаженням у візок пров'ялюють в полі або змішують з солом'яною січкою в кількості 15-20% по масі для того, щоб вологість суміші становила близько 65-70%. Таким чином, замикається регулююча процес управління початковими умовами ферментації зворотний зв'язок. У якості регулюючого впливу можна також використовувати щільність пресування (трамбування), змінюючи довжину різання і тиск.

Стадія ферментації для виключення небажаних процесів повинна проходити в анаеробних умовах. Перша фаза ферментації (респіраторна фаза) поч...


Назад | сторінка 2 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Французькі міцні спиртні напої, отримані шляхом дистиляції чи алкогольної ф ...
  • Реферат на тему: Опісторхоз, хронічна фаза, клінічно виражене протягом
  • Реферат на тему: Анексія Криму, як можна вірішіті Конфлікт України с Россией чі можна его ві ...
  • Реферат на тему: Наукові основи силосування кормів та умови, необхідні для отримання високоя ...
  • Реферат на тему: Проектування хронологічного процесу складання плати перетворювача вологості ...