.В. Давидова, С.Л. Рубінштейна, В.Д. Шадрикова,
Методологічною основою дипломного дослідження є основні положення теорії ігрової діяльності, розроблені класиками російської та радянської педагогіки К.Д. Ушинским, Н.К. Крупської, А.С. Макаренко. Психологами А.С. Виготським, А.Н. Леонтьєвим і також положення вітчизняної педагогіки, сформульовані у працях А.П. Усовой, Є.І. Радіної, Ф.Н. Блехер, Б.І. Хачпурідзе, І.П. Подлас, З.М. Богуславської, Л.А. Венгером, А.І. Сорокіної.
У ході дослідницької роботи використовували такі методи дослідження:
) аналіз психолого-педагогічної, методичної та навчальної літератури;
) спостереження за навчальним процесом у першому класі;
) протоколювання;
) інтерв'ювання;
) анкетування;
) експериментування;
) аналіз і класифікація результатів дослідження роботи;
) апробування.
База дослідження ДУ «Нелюбінская початкова школа», с. Нелюбінка, Тарановський р-он, Костанайська область.
Теоретична значимість дослідження полягає:
. У вивченні наявної література з даної проблеми.
. Доведено необхідність використання дидактичних ігор для активізації пізнавальної діяльності на уроках математики у першому класі.
. Виявлено особливості використання дидактичних ігор для активізації пізнавальної діяльності на уроках математики у першому класі.
Практична значимість дослідження полягає:
. Складено і апробовано комплекс дидактичних ігор для активізації пізнавальної діяльності на уроках математики у першому класі.
. Доведено ефективність включення ігор на уроках математики з метою активізації пізнавальної діяльності першокласників.
Достовірність результатів дослідження - визначається аналізом теоретичного та експериментального матеріалу методом математичної обробки.
Структура дипломної роботи: складається з вступу, 2 розділів, висновків, висновків, списку літератури.
1. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ дидактичних ігор на уроках математики у першому класі
. 1 Сутність, зміст і поняття гри. Види ігор
Математика і cвойственний їй стиль мислення є частиною загальної культури сучасної людини, тому в даний час процес навчання математики в школі орієнтований не стільки на власне математичну освіту, скільки на освіту за допомогою математики. Такі якості математичної стилю мислення як доказовість, критичність, лаконізм, абстрактність необхідні людині будь-якої професії. Cредств математики можна розвинути логічне мислення, увагу, уяву, здатність зосереджуватися; забезпечити виховання наполегливості та звички працювати впорядковано. Не випадково, в Стандарті початкової загальної освіти з математики на перше місце поставлено завдання розвитку логічного мислення й уяви учнів.
Проблеми методів навчання сьогодні набувають все більшого значення. Цим проблемам присвячено безліч досліджень в педагогіці і психології. І це закономірно, так як вчення - провідний вид діяльності школярів, в процесі якого вирішуються головні завдання, поставлені перед школою: підготувати підростаюче покоління до життя, до активної участі в науково-технічному і соціальному процесі. Загальновідомо, що ефективне навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів у цьому процесі. Aктівізація розумової діяльності на заняттях з формування елементарних математичних уявлень шляхом різноманітних засобів і прийомів веде до розвитку самостійності, формуванню активної позиції дитини у навчанні. Показниками розумової активності на уроках математики з формування елементарних математичних уявлень слід вважати наявністю інтересу у дітей до навчальної завданню і процесу її вирішення, прояви самостійності у пошуку рішення, вміння помічати і виправляти свої помилки і помилки товариша, задавати питання, висувати пізнавальну задачу в конкретній ситуації.
Для вчителя керівництво пізнавальною діяльністю на уроках математики у першому класі складається:
в чіткій постановці навчально-пізнавальних завдань і відповідної віку мотивації першокласника: навчальної, практичної, ігровий;
у використанні різних форм організації пізнавальної діяльності першокласника: фронтальної, групової, індивідуальної. При фронтальній формі роботи беруть участь всі діти, їх активність забезпечується постановкою різноманітних питань. Групова форма роботи передбачає диференціювання завдань з урахуванням індивідуальних можли...