ового запасу учнів на позакласних заняттях спеціальної (корекційної) школи VIII виду.
Завдання дослідження:
) вивчити теоретичні підходи до проблеми збагачення словника учащіхсяспеціальной (корекційної) школи VIII виду;
) виявити особливості словникового запасу учащіхсяспеціальних (корекційних) шкіл VIII виду;
) запропонувати корекційні меропріятіяпо збагаченню словника учнів спеціальних (корекційних) шкіл VIII виду на позакласних заняттях.
Гіпотеза. Ми виходили з припущення, що на мовної діяльності учащіхсяспеціальних (корекційних) шкіл VIII виду негативно позначаються не тільки особливості їх психофізичного розвитку, але і нестача словникового запасу, що істотно стримує розвиток їх комунікативних можливостей, розуміння і сприйняття мови оточуючих. Тому, з метою збагачення у дітей з порушенням інтелекту словника, необхідна розробка корекційних заходів на позакласних занять, які суттєво підвищать рівень їх словникового запасу, і приведуть до позитивних змін у поведінці в учнів спеціальних (корекційних) шкіл VIII виду.
У роботі використані методи теоретичного пізнання: аналіз літератури за спеціальною педагогіки, методики російської мови; аналіз програмно-методичних документів, навчальних планів, підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для педагогів, які працюють в галузі спеціальної освіти. Крім того, використовувалися методи спостереження, інтерв'ювання, вивчення педагогічного досвіду, аналіз діяльності учнів.
Теоретична і практична значущість дослідження полягає у можливості іспользованіярезультатовкоррекціонной роботи зі збагачення словника учнів на поза навчальних та позакласних заняттях спеціальних (корекційних) шкіл VIII виду, а також може бути базою для розробки методичних рекомендацій щодо розвитку їх мови в допомога студентам.
1. Проблема розумову відсталість
. 1 Поняття та особливості розумової відсталості
Розумововідсталі - це діти, у яких в результаті органічних уражень мозку спостерігається порушення нормального розвитку психічних, особливо вищих пізнавальних, процесів (активного сприйняття, довільної пам'яті, словесно-логічного мислення, мови та ін.).
У спеціальній психології проблема розумової відсталості розглядається з медичної точки зору, подразумевающей, що розумова відсталість - це збірне поняття, що характеризує стан і особливості розвитку різнорідних в клінічному відношенні груп дітей. Спільним для них є наявність незворотного вираженого недорозвинення пізнавальної діяльності, що виник на основі раннього органічного ураження центральної нервової системи.
Характерною особливістю дефекту при розумової відсталості є порушення вищих психічних функцій. Це виражається в порушенні пізнавальних процесів, страждають емоційно-вольова сфера, моторика, особистість в цілому.
Розумово відсталі діти - різнорідна за своїм складом група. У неї входять діти, у яких ураження мозку виникло внутрішньоутробно (в період розвитку ембріона і плоду), під час пологів або після пологів у період до трьох років, тобто до становлення мови. Поразка може бути результатом запального захворювання (енцефалітів і менинго-енцефалітів), інтоксикації (ендокринної, обмінної та ін.), Забоїв головного мозку (родових і побутових травм), а також успадкованих генетичних аномалій.
Глибоке недорозвинення пізнавальних процесів - найбільш яскраво виражена особливість розумово відсталих дітей. Для таких дітей характерна наявність патологічних рис в емоційно-вольовій сфері: підвищена збудливість або, навпаки, інертність; труднощі формування інтересів і соціальної мотивації діяльності. У багатьох розумово відсталих дітей спостерігаються відхилення у фізичному розвитку: аномалії росту, порушення обміну речовин, дискоординація моторики, труднощі формування рухових робочих навичок та інші.
Олігофренія становить основну групу захворювань, що призводять до розумової відсталості. Залежно від ступеня інтелектуального недорозвинення розрізняють 3 ступеня олігофренії: дебільність, імбецильність, ідіотія.
Таким чином, розумово відсталі діти, маючи загальну симптоматології, володіють різними рисами психіки, які відрізняють їх один одного. Основний дефект, властивий всім їм, - недорозвинення складних форм пізнавальної діяльності - виступає на тлі всіляких інших відхилень у розвитку психіки, викликаних неоднаковим характером нервово-мозкових поразок.
У зв'язку з цим всю масу учнів школи VIII виду можна розділити на дві групи. До першої групи належать практично здорові діти. Проте їх психічний розвиток проходить на дефектної основі, що утворилася в результаті раніше пе...