м, поясненням, організацією тренування, організацією практики і контролем за навчанням. У такому випадку при проектуванні навчальних програм повинні застосовуватися різні способи активної підтримки методів вчення, що використовують звук, зображення, графіку, текст і т.д. Якими властивостями для цього їх потрібно наділити - показано в табл. 2.1.
Намагаючись визначити, які варіанти організації навчальних програм найкращим чином відповідають методам вчення, неможливо обійтися без рекомендацій фахівців з когнітивної психології, які досліджують такі пізнавальні процеси, як: сприйняття, пам'ять, увага, розпізнавання конфігурацій, рішення задач, психологічні аспекти мови і багато інших [32]. На їхню думку, краще сприйняття інформації можливе у випадках:
стимуляції декількох сенсорних систем людини одночасно (зір, слух, дотик та ін.);
створення на екрані рухомих об'єктів, що вимагають безперервної зорової активності;
утримання зображення на екрані, як мінімум, до моменту початку роботи персептивно циклу (тобто до сприйняття зображення);
попереднього розділення об'єктів спостереження по категорії (кольором, формою і т.п.);
рішення на кожному етапі розумової діяльності не більше однієї задачі;
свідомого витіснення з екрану старих об'єктів новими, які вимагають вивчення.
В принципі, всі ці рекомендации вже давно використовуються розробниками системного забезпечення комп'ютерів, а сьогодні і
проектантами комп'ютерних навчальних посібників.
Найважливішим результатом когнітивної психології є визначення ролі предвосхищающих схем в зоровому або мовному сприйнятті людини. Ось яке пояснення дає цим схемам У. Найссер в роботі [57, 43, 49, 73]. Вони" ... є тим посередником, через якого минуле впливає на майбутнє; вже засвоєна інформація визначає те, що буде сприйнято згодом. ... Всі ми володіємо предвосхищающими схемами відносно структурованих звуків рідної мови; саме тому ми чуємо їх як виразні і окремі слова, в той час як розмова іноземців часто здається майже
безперервним потоком. Ми формуємо такі передбачення в процесі слухання кожного окремого пропозиції; тому нам значно легше впізнавати слова в контексті, ніж окремо.... З біологічної точки зору схема - частина нервової системи. Це деякий активну безліч фізіологічних структур і процесів; не окремий центр в мозку, а ціла система, що включає рецептори, ефферентов, центральні прогнозирующие елементи і ефферентов" .
Будучи квінтесенцією нашого минулого досвіду, предвосхищающие схеми допомагають нам у сприйнятті навколишнього світу і змінюються самі по мірі надходження нової інформації на наші сенсорні поверхні. Цим, можливо, пояснюється добре відомий прийом, коли учні записують транскрипцію англійських слів в російській еквіваленті raquo ;, тобто намагаються використати добре освоєну ними графічну систему для озвучування невідомих за вимовою і змістом слів. При цьому вони створюють артикуляційно-фонетичну основу іноземної мови на базі рідного.
Головна проблема бачиться в тому, як застосувати ці схеми у системі комп'ютерного навчання. Один із можливих напрямів могло б бути пов'язане з розробкою когнітивних карт - просторових схем, що здійснюють жорсткий контроль за нашою уявою. Не маючи адекватної орієнтовною схеми людина відчуває себе невпевнено, подібно мандрівникові в неізвестномему місті. Його уява про взаємне розташування об'єктів у місті по суті і є когнітивної картою. У. Найссер відзначає, що з просторовою організацією пов'язано багато метафор, що відносяться до людського розуму, типу займати положення raquo ;, сфери знання, широкий кругозір і т.п. Ця обставина є досить важливим.
По-перше, метафора створює образне уявлення навіть у тому випадку, коли мова йде про різного роду абстракціях. Тим самим досягається наочність при поясненні найскладніших теорій. По-друге, метафора сама по собі є когнітивної схемою. Так метафора свинцева голова усвідомлюється, найчастіше, як неможливість приймати інформацію і підказує певний вид діяльності, а саме - відпочинок.
Серед відомих принципів навчання є і метафоричний принцип концентризму raquo ;, виражає концентричне розташування навчального матеріалу або циклічність процесу навчання [1].
З цього випливає висновок про необхідність введення нового методичного принципу - метафоричності raquo ;, у разі додання в комп'ютерній програмі образності абстракціям. Когнітивні карти існують для всього, що нас цікавить. Вивчаючи іноземні мови, ми постійно використовуємо знання рідної мови, його лад, словотвір, словосполучення або слововживання і намагаємося ці знання поширити на новий для...
