ння, уточнення, доповнення;
узагальнювати містяться в тексті факти;
виділяти аргументує інформацію;
розуміти емоційно-оцінні компоненти інформації;
розуміти підтекст, зміст, що безпосередньо не викладене в тексті, але виведене з нього, і співвідносити його з інформацією тексту;
визначати власне ставлення до сприйманої інформації, робити висновки на її основі, оцінювати її новизну, проблемність, т. е. інтерпретувати інформацію.
Об'єктом контролю може бути також вміння отримувати від тексту необхідну (цікаву) інформацію - вибіркове вилучення інформації з тексту. Розуміння в тексті необхідної інформації грунтується на уміннях розуміти загальне зміст прослуханого тексту і виділяти ту інформацію, яка необхідна слухаючому в даний момент: наприклад, дізнатися, коли прибуває поїзд.
Таким чином, при контролі аудіювання перевіряється сформованість умінь в тій чи іншій мірі повно, глибоко і точно розуміти, а також диференціювати, оцінювати, переробляти надходить слуховим каналом інформацію.
Аудіоматеріали також диференціюються за ступенем складності і служать індикатором сформованості умінь аудіювання. Розрізняють лінгвістичну, змістовну, аудитивное трудність аудиотекста. Для конкретизації об'єктів контролю слід, насамперед, розглядати лінгвістичну трудність, і в першу чергу такий її компонент, як лексична трудність. Лексична трудність тексту залежить від кількості незнайомої лексики. Важливо, щоб текст не містив незнайому лексику, несучу ключову інформацію. Разом з тим в учнів необхідно формувати вміння мовної здогадки (вміння здогадатися про значення слова по контексту, по словотворчих елементам, за аналогією з рідною мовою), а також уміння ігнорувати при прослуховуванні тексту незнайомі слова, які не впливають на розуміння змісту тексту, т. Е. слова несучі неключових інформацію.
Змістовна трудність аудиотекста складається з таких доданків, як характер тексту (описовий, розповідний, діалог і т. д.); характер вираження головної думки (експліцитний або імпліцитний); тема повідомлення.
До важких аудіотекст відносять автентичні тексти книжково-письмовій, офіційній промові; розповіді і опису інформативного характеру, головна думка яких виражена імпліцитно.
До текстів середньої складності належать умовно-автентичні (методично адаптовані) усно-розмовні та літературні матеріали неофіційного характеру, фабульні діалоги і оповідно-описові монологи з експліцитно вираженою основною думкою.
Легкими вважаються текстові матеріали усній розмовно-літературної мови, неофіційного стилю з експліцитно в?? ражен глуздом. Відомо, що монологічні тексти сприймаються на слух легше, ніж діалогічні. Все це слід враховувати при підборі текстів для аудіювання.
Крім того, є ряд факторів екстралінгвістичні характеру, які складають аудитивное трудність тексту. Це обсяг сприйманого на слух повідомлення і темп мови.
Обсяг тексту або час його звучання визначається приблизною програмою з англійської мови для середньої загальноосвітньої школи з урахуванням етапу навчання. Наприклад, час звучання тексту для учнів 9 класу має становити не більше 1,5-2 хвилин.
Що стосується темпу мови, то загальновідомо, сильне його уповільнення може утруднити сприйняття мови на слух. Однак на початковому етапі навчання може бути декілька уповільнений темп мови з поступовим його доведенням до нормального (100-120 слів за хвилину). При цьому уповільнення темпу досягається за рахунок збільшення пауз між смисловими блоками.
До умов розуміння мови на слух також відноситься число передавальний тексту. Учнів слід привчати до розуміння тексту з першого прослуховування. Однак не кожен текст можна зрозуміти, прослухавши тільки один раз. У цьому випадку можна дати учням прослухати цей текст ще раз. Якщо вторинне прослуховування не приводить до розуміння, то текст підібраний неадекватно рівню навченості даних учнів.
Отже, ми розглянули ряд факторів, які впливають на розуміння при аудіюванні і які слід враховувати при організації контролю.
Розглянемо тепер завдання тестового характеру, які можна використовувати для перевірки розуміння прослуханого тексту.
Для перевірки розуміння загального (основного) змісту прослуханого тексту можна запропонувати, наприклад, завдання альтернативного вибору з двома варіантами відповідей.
Прослухайте інтерв'ю і виконайте завдання. Визначте, які з наведених тверджень відповідають змісту тексту, а які не відповідають. Обведіть номер обраного вами варіанту відповіді. Ви почуєте запис двічі з паузою в 10 секунд. Після друго...
