, так як багато хто з найбільш шанованих старців не вважали себе наставниками, вважаючи, що все це суєта і гординя. Таким чином, раціональність способів вираження, притаманна англійській мові, в даному випадку виявляється недостатньо адекватної чинності чужості вихідної і переводить культур. Можливо, що саме ці або ще які-небудь міркування змусили перекладача звернутися до застосування поєднання транскрипції і перекладацького коментаря:
The starets sent me away with his blessing and told me that while learning the Prayer I must always come back to him and tell him everything, making a very frank confession and report; for the inward process could not go on properly and successfully without the guidance of a teacher.
У примітках до книзі міститься коментар до цього слова, і starets отримує розширене тлумачення, поясняющее суть цього явища в російській духовно-православній культурі:
Starets, - а monk distinguished by his great piety, long experience of the spiritual life, and gift for guiding other souls. Lay folk frequently resort to startsi for spiritual council; in a monastery a new member of the community is attached to a starets, who trains and teaches him.
. 4 Питання сполучуваності
Наступне питання, на якому необхідно зупинитися у зв'язку з лексичними трансформаціями при перекладі, це питання про сполучуваності. У кожній мові є свої типові норми сполучуваності. Поняття норми співвідносно, з одного боку, з системою мови, а з іншого боку, вона тісно пов'язана з промовою, в якій проявляється язикотворческая оригінальність носіїв мови.
Можливість поєднання слів один з одним далеко не безмежна. Найбільшою здатністю вступати у вільні поєднання з іншими словами володіють службові слова (сполучники, прийменники), допоміжні дієслова (бути, стати), деякі оцінні прикметники (хороший, великий і т. П.).
З іншого боку, є чимало слів, які можуть з'єднуватися тільки з одним певним словом (кермо. - правління, Тараща - очі, стрекача - задати і т. п.) або двома-трьома синонімічні словами ( нерозлучний - друг, товариш, приятель; потупити - очі, очі; делікатне-питання, становище і т. п.).
Між цими крайніми групами лежить основна маса слів, сполучуваність яких також певним чином обмежена і підпорядкована діючими в мові лексичним нормам. Свідоме групування слів властиво в основному письмової мови, дотримання норм сполучуваності являє собою найважливіший і необхідний ознака літературного слововживання.
Поєднання слів не повинно в принципі суперечити змістом з'єднуються понять. З точки зору логіки життя, нормального сприйняття дійсності безглузді, скажімо, такі словосполучення: височенний будиночок або маленький доміще, радісне мило або духмяне подія.
У той же час відомо, що зв'язок між словами в мові і предметно-логічні відносини в дійсності не завжди збігаються. Летюча миша аж ніяк не є мишею, громовідвід захищає нас не від грому, в трубах парового опалення тепер частіше циркулює не пара, а гаряча вода. Такі поєднання грунтуються зазвичай на мовній звичкою або на смислових зсувах, опрадивающіх таке «нелогічне» вживання: сонце сідає; косить сіно і т. п.
Важливо дотримуватися ті правила поєднання слів, які засновані не стільки на логічної доцільності з'єднання даних слів, скільки на стійкості й відтворюваності всього обороту. Так, в силу мовного звичаю (або, як кажуть лінгвісти, узусу) можна сказати: страх бере, туга бере, сміх бере, полювання беpeт, але неприпустимі поєднання: радість бере або задоволення бере. Порушення норм стійких словосполучень - типове явище усного мовлення. В силу автоматизму і недостатньої уваги до традиційних оборотам кажуть: уповати на лаврах (вм. Спочивати на лаврах), одержати першість (вм. Здобути перемогу або завоювати першість), бути в полі уваги (вм. В полі зору) і т. П. На жаль, подібні неточності проникають і в письмову мову, навіть у періодичну пресу.
Порушення норм слововживання часто виникають через стилістично невідповідного, несозвучного з'єднання слів, хоча з логічної сторони зв'язок даних смислів, як таких, наче й не викликає заперечень.
Втім, нормативно-стилістична оцінка сполучень слів - справа вельми не просте, тому що багато чого тут залежить не тільки від значення, стилістичного забарвлення окремих слів і літературної традиції, але і від конкретних умов мови.
Труднощі нормативної кваліфікації словосполучень значно зростають ще й тому, що в мові відбувається безперервний процес перерозподілу зв'язків між словами, викликаний як обставинами самого життя, так і внутріязиковьм причинами.
Кожна мова може породжувати нескінченну кількість нових поєднань, зрозуміли...
