ня вільних сполучень слів не в прямому, а в узагальненому і образно-переносному значенні;
) поява у вільному поєднанні слів слова пов'язаного, фразеологічні обмеженого вживання;
) вираз вільним поєднанням слів єдиного поняття, актуального для даної історичної епохи.
Так, фразеологічні звороти біля розбитого корита; не мудруючи лукаво; не по днях, а по годинах; вікно в Європу та ін (з творів А.С. Пушкіна); людина у футлярі; кінська прізвище; як би нічого не вийшло та ін (з творів А.П. Чехова); з самої гущі народу; свинцеві мерзенності, колишні люди (А.М. Горький) і багатьох інших письменників з'явилися в результаті метафоризації, при постійному і повторюваний вживанні в переносному, узагальненому значенні поза того художнього контексту, в якому вони зародилися.
Зовсім з іншої причини перетворилися у фразеологічні звороти спочатку вільні сполучення слів червона дівиця, у сто крат (крат - раз), потерпіти фіаско, пропасти дарма (слово даром тут вживається в значенні «марно»), поспішна смерть, нестямний крик, чревате наслідками і т.д. Вони стали фразеологізмами тому, що в їх складі з плином часу у слів з вільним значенням з'явилося значення фразеологічні пов'язане. Так, фразеологічне сполучення червона дівиця складається зараз з двох слів: фразеологічні пов'язаного по своїм вживання в значенні «красива, хороша» слова червона і вільного по своїм вживання слова дівиця [17, 100-101].
У фразеології російської мови є і розряд фразеологічних зворотів, створених за моделлю. Фразеологізми такого роду утворюються за аналогією і з'являються в мові завжди як новоутворення, лише поступово входячи до загального вжитку. Як приклади модельованих фразеологізмів можна назвати такі звороти, як березова каша, годувати сніданками, городити нісенітницю, помирати зі сміху, без року тиждень, чоботи всмятку, без ножа зарізати, живий труп і т.п. Всі вони виникли з моделі вже існували в мові фразеологічних зворотів, причому в одному випадку з використанням однієї з структур, а в іншому - з використанням, як структури, так і окремих їх компонентів. Модельовані фразеологізми з'являються завжди як фразеологічні неологізми індивідуально-авторського характеру.
Запозичені фразеологічні звороти [17, 102] - це іншомовні за походженням фразеологізми, що вживаються без перекладу. За своїм характером вони розпадаються на дві групи: фразеологізми, запозичені з старослов'янської мови, і іншомовні звороти без перекладу із західноєвропейських мов. Після появи на Русі християнства в результаті впливу старослов'янської мови на давньоруський в останньому закріпилося досить велика кількість виразів, що представляють собою ходячі цитати з книг священного писання (Біблії, Псалтирів, Нового завіту і т.д.). Старослов'янські фразеологічні звороти містять в собі як застарілі слова, так і архаїчні граматичні форми. Наприклад: нічтоже сумняшеся (нічтоже «нітрохи не», сумняшеся «сумнівалися»); око за око, зуб за зуб (око «очей), тьма непроглядна (непроглядна« безпросвітна »), як зіницю ока (зіниця« зіниця »), всяке жертва для - благо (жертва для« підношення, дар », благо« добре ») і т.д. Наприклад, оборот to kill the fatted calf у притчі про блудного сина вживається в буквальному значенні заклать вгодованого тільця. Пізніше цей оборот придбав нове значення пригостити кращим, що є вдома. У фразеологічної одиниці gal...
