іліті мнение про чистоту природи, что є Джерелом духовного та фізічного оновлення людини. Тім паче, что на цьом виразно акцентує автор у звертанні до природи: Reiner nehm ich mein Leben von deinem reinen Altare - Та я чістіше Житє візьму з вівтаря чистого твого [56, т. 13, с. 112].
У намаганні сделать доступною для читача красу поетичного мислення німецького поета, український майстер вдавався до прямого и НЕ всегда вдалого наслідування Шіллерову синтаксису. А це, Зрештою, призвело до ускладнення конструкцій типу: Dieses Dienergefolg meldet den Herrscher mir an - Служби дружина стрійна пана звіщає мені; Deiner heiligen Zeichen, o Wahrheit, hat der Betrug sich (Angemasst der Natur k? Stlichste Stimmen e ntweiht - Знамена, правдо, твої прісвоїла ощука святії и споганить ВСІ звуки природи ніжні [56, т. 13, с. 113].
Перекладач конкретізує, деталізує Загальні Поняття, як Наприклад, у поемі «Помпея й Геркулянум»: der r? umige Portikus? ffnet Seine Hallen - ось і портік широкий Провадо в сіні й прістінкі; Da stehn noch die sch? Nen Geschirre [67, с. 227] - Вісь горнятко й збаночкі [56, т. 13, с. 120].
І. Франко, як слушно зауважує О. Домбровський, и в чому переконуємось частково на Вищенаведеним прикладах, «дозволялося Собі міняті заголовки, давати назви окремим поезіям або Частинами, якіх смороду в орігіналі НЕ мали» [17, с. 316]. З цієї точки зору переклади майстра вімагають СПЕЦІАЛЬНОГО Дослідження, ТОМУ ЩО между теоретичності Настанови и его перекладацькою практикою існує Певна розбіжність.
2.2 Спеціфіка Франкових перекладів Поетична творів В. Шекспіра
І. Франко - Бл шекспірознавства в Україні. ВІН автор дванадцяти шекспірознавчіх розвідок: десяти передм до Кулішевіх перекладів з Шекспіра, однієї до власного перекладу «Венецького купця» та статьи «Shakespeare bei den Ruthenen» («Шекспір ??в українців») [29]. Німецькомовна шекспірознавча студія (ее опубліковано в віденському тижневик «Die Zeit» 18 квітня 1903 р.) Вартісна тім, что в ній подано Чимаев відомостей з історії україномовної шекспіріані [56, т. 34. С. 379-385]. У своих шекспірознавчіх Статтей І. Франко досліджував творчість Британського драматурга у світовому літературному контексті, а ее Українські переклади - як складового української перекладної літератури. У розвідці «Старовинний романсько-германської новела в устах руського народу» І. Франко пише про Тематичність спорідненість между русски народною повісткою про непокірну царівну та Шекспіровою комедією «The taming of the shrew» («упокорення непокірної») [56, т 26. С. 266-279]. Залучаючі до РОЗГЛЯДУ різномовні джерела, І. Франко доказує, что в українській казці, побудованій на сюжеті, Який Вперше зустрічається в збірці перських казок, гуманізму и людяності в ставленні до жінок больше, чем у романо-германській новелі, что лягла в основу геніальної, альо Щодо поглядів на жінку геть-геть застарілої Шекспірової комедії [56, т. 26. с. 279].
І. Франко розпочав перекладаті твори В. Шекспіра 1879 р. и Згідно періодічно звертався до его творчості впродовж Усього життя. ВІН Повністю переклав трагікомедію В. Шекспіра «Венецькій купець», Уривки з драм «Король Лір» и «Буря». Крім І. Франка, «The merchant of Venice» переклалі позбав І. Стешенко та М. Іванов.
Такоже, І. Франко дере в Україні зацікавівся лір...
