ч формулює шість його максим: максима такту, максима великодушності, максима схвалення, максима скромності, максима згоди і максима симпатії [267, 268].
Стратегії ввічливості групуються у дві категорії: з одного боку, стратегії шанобливою ввічливості, які висловлюють повагу і прихильність (стратегії негативної ввічливості і приховані стратегії, до яких відносять випадки використання так званого «мови невпевненості» (the language of uncertainty), коли мовець виражає свої думки розпливчасто, двозначно або незавершене, використовуючи натяки, іносказання і т.д., з іншого боку, стратегії солідарної ввічливості (solidarity politeness), що підкреслюють неформальні, товариські відносини і солідарність комунікантів, відносини, які включають стратегії позитивної ввічливості і відкриті стратегії, більш детально описані П. Браун і С. Левінсоном [247], наприклад:
Now, look here: you screw up your lips too harshly (Th. Hardy)=t screw up your lips!
Come, bear a hand, my fine feller, and miss will give you some beer
(W. Thackeray)
Особливість максим ввічливості полягає в тому, що не тільки їх порушення, але і їх перебільшене дотримання викликає дефект комунікації. В останньому випадку висловлювання набуває відтінок іронії та сарказму.
2.1.3 Центральний речеактовий блок директива
денотатівние аспект РА. Цей аспект становить ядро ??змісту повідомлення. Семантика побудительности має категоріальний статус, оскільки крім інтонації вона виражається спеціалізованими граматичними засобами - дієслівної формою імперативу (морфологічно) і особливим структурно-семантичним спонукальним типом в парадигмі пропозиції. Семантика побудительности являє собою немалова?? Ний компонент значення каузатівних синтаксичних конструкцій [259]. Це елемент спонукання в причинно-наслідкового зв'язку між первісним і кінцевим станом.
Наявність морфологічних і інтонаційних засобів вираження, що реалізують семантику спонукання, разноуровневость цих коштів дають підстави вважати побудительность функціонально-семантичної категорією [18, 22, 23, 29, 33, 36, 40, 45, 85, 187 , 218, 232].
У повну семантичну структуру наказових пропозицій включають:
семантичний елемент зі значенням накази, прохання, пропозиції, заборони і т.д.;
предикатний семантико-синтаксичний елемент, номінуються ту поведінкову реакцію, яку мовець хоче отримати від співрозмовника;
непредикативне семантико-синтаксичний елемент, номінуються той предмет, який провіщає хоче отримати від співрозмовника, або той спосіб дії, який вимагається від співрозмовника [215].
На цій підставі в цьому дослідженні виділяємо директиви з експліцитно денотацією, що містять всі названі компоненти семантичної структури типу I want you to do p або другий і / або третій компонент Do p! До директивам з імпліцитної денотацією відносимо РА, в яких опущені всі компоненти семантичної структури спонукання, поновлювані адресатом на основі зіставлення інших аспектів РА, наприклад:
Away! (W. Shakespeare)=I want you to go away!
I am thirsty ... (A. Christie)=I want you to bring me something to drink!
Локутівний аспект РА. Даний аспект являє собою форму вираженн...
