. Мова йде про жіночому організмі, де цей ритм пов'язаний з менструальним циклом і обумовлює істотні зрушення в показниках фізіологічних систем, психологічного та емоційного статусу.
. 2 Професійні навички
Працездатність людини, як уже вказувалося, в значній мірі залежить від рівня професійної підготовленості. Відомо, що одне й те саме завдання виконується різними за професіоналізмом працівниками з різною швидкістю, якістю і, найголовніше - при менших фізичних і психологічних витратах, тобто більш економічно. Так, М.І. Виноградів/тисяча дев'ятсот шістьдесят шість/наводить такі відомості, що стосуються цього питання. Виявилося, що рівень енерговитрат при обпилюванню металу в учня слюсаря в два рази перевищував такий у майстра, при цьому мало місце істотне збільшення пульсу, числа подихів, швидко розвивалося стомлення (протягом двох хвилин від початку роботи). У той же час, у майстра така ж робоче навантаження не викликала скільки-небудь помітного зниження працездатності.
В основі формування професіоналізму у сфері фізичного (і не тільки) праці, серед інших, лежать механізми формування робочого динамічного стереотипу. Серед найважливіших принципів формування умовних рефлексів слід зазначити принципи домінанти Ухтомського і динамічного стереотипу Павлова. Саме завдяки виникненню домінантного стану рухових центрів і, в подальшому, закріплення активованих центрів в ланцюг складних рухових умовних рефлексів, формуються рухові навички, наявність яких і відрізняє майстра від учня. Таким чином, навчання професійним робочим рухам проходить через їх багаторазове повторення, тобто через вправу. Відповідно до принципів формування умовних рефлексів, формування складних рухових навичок відбувається на основі раніше вироблених координації. М.І. Виноградов виділяє три етапи у розвитку вправ: початковий, коли продуктивність, ефективність праці невисока, перехідний етап, який характеризується швидким наростанням продуктивності, і етап стійкої працездатності. На першому етапі формування рухового навику здійснюється об'єднання окремих елементів руху в цілісний руховий акт. При цьому збудження в центрах тренируемого акту носить генералізований характер, в роботу залучено велику кількість зайвих м'язів, звідси невиправдано висока ціна рухів. На другому етапі відбувається закріплення динамічної ланцюга рухових актів, з роботи вимикаються зайві м'язи, оптимізується енергоспоживання. На цьому етапі в центральній нервовій системі має місце концентрація порушення залучених до процесу управління рухом нейронних констеляцій. Відбувається кристалізація керуючих механізмів, включаються механізми витормажіванія зайвого raquo ;. На третій стадії навички закріплюються, стабілізуються, корковий контроль рухів слабшає, тобто настає автоматизація рухових навичок. Як бачимо, в загальних рисах динаміка формування рухових навичок збігається з такою для центральних механізмів формування динамічного стереотипу Павлова.
. 3 Мотиви діяльності і працездатність
Загальний рівень працездатності тісно пов'язаний з мотивацією і фоном, попереднім і супроводжують діяльність. У спеціальних експериментах Корнадта і Баймлера вивчалася стійкість працездатності оператора в різних ситуаціях при підкріпленні у разі успішної роботи (премія) та/або покаранні при неуспішною (штрафи). Результати цих досліджень підтвердили відому тезу про те, що працездатність знижується, якщо мотивація при виконанні приватної завдання недостатня. Показано так само, що за наявності змагального мотиву показник м'язової витривалості значно збільшується, причому, якщо змагання командні, то витривалість збільшується в більшому ступені, ніж при змаганні в індивідуальному виступі.
У психології праці досить докладно вивчено питання мотивації професійної діяльності. Під мотивами діяльності розуміються психологічні причини, що визначають цілеспрямовані дії людини. На відміну від властивостей особистості, дуже стійких характеристик, мотиви характеризують більш приватне і мінливе ставлення людини до явищ зовнішнього світу. Мотиви діяльності можуть змінюватися, взаємодіяти між собою, причому узгоджуються мотиви взаємно доповнюють один одного, а суперечливі - створюють конфліктну ситуацію, негативно позначаючись на рівні працездатності. Широко відомі дані про вплив емоцій (позитивні чи негативні) на працездатність. Зокрема, при позитивному емоційному тлі підвищується чутливість зорового і слухового аналізаторів.
Емоційне напруження різного ступеня може по-різному впливати на працездатність. Відомим психологом Мілеряном показано, що у деякої категорії людей екстремальні ситуації супроводжуються підвищенням працездатності. Для інших груп - вона різко знижується, відбувається дезорганізація діяльності (або за збуджувальними, або з гальмівного типу), ...