м і заповзятливим архітектором, уподібнював вчителя старанному скульпторові, розписували і шліфується уми й душі людей. К.Д. Ушинський розглядав вчителя як для лицарства істини і добра, як живе ланка між минулим і майбутнім, посередника між тим, що створено минулими поколіннями і поколіннями новими. Його справа, по виду скромне, - одне з найбільших справ в історії. Якщо вчитель, вважав Л.Н. Толстой, має тільки любов до справи, він буде хорошим учителем. Якщо вчитель має тільки любов до учнів, як батько, мати, він буде краще того вчителя, який прочитав всі книги, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів - він досконалий учитель. Як правильно вказував А.С. Макаренко, учні пробачать своїм вчителям і сухість і навіть прискіпливість, але не пробачать поганого знання справи. Вище всього цінують вони в педагога майстерність, глибоке знання предмета, ясну думку. Жоден учитель, вважав В.А. Сухомлинський, не може бути універсальним (а тому абстрактним) втіленням усіх достоїнств. У кожному щось переважає, кожен має неповторну живинку, здатний яскравіше, повніше інших розкрити, виявити себе в якійсь сфері духовного життя. Ця сфера якраз і є тим особистим внеском, який вносить індивідуальність педагога в складний процес впливу на учнів.
Багато автори визначають педагогічну діяльність педагога як виховує і навчальне вплив на учня, спрямоване на його особистісне, інтелектуальне і діяльнісної розвиток, одночасно виступає як основа його саморозвитку та самовдосконалення [4].
До складу професійно обумовлених властивостей і характеристик викладача входять загальна спрямованість його особистості (соціальна зрілість і громадянська відповідальність, професійні ідеали, гуманізм, високорозвинені, насамперед пізнавальні, інтереси, самовіддане ставлення до обраної професії), а також деякі специфічні якості:
організаторські (організованість, діловитість, ініціативність, вимогливість, самокритичність);
комунікативні (справедливість, уважність, привітність, відкритість, доброзичливість, скромність, чуйність, тактовність);
пізнавальні (спостережливість, креативність, інтелектуальна активність, дослідницький стиль, гнучкість, оригінальність і критичність мислення, здатність до нестандартних рішень, почуття нового, інтуїція, об'єктивність і неупередженість, дбайливе і уважне ставлення до досвіду старших колег, потреба в постійному оновленні та збагаченні знань);
експресивні (високий емоційно-вольової тонус, оптимізм, емоційна сприйнятливість і чуйність, самовладання, толерантність, витримка, почуття гумору);
професійна працездатність;
фізичне і психічне здоров'я.
Саме ці якості, на нашу думку, повинні бути притаманні викладачеві УЦ.
Далі зупинимося на структурі педагогічної діяльності.
Структура педагогічної діяльності
Як і будь-який вид діяльності, діяльність педагога має свою структуру [4, 7]. У неї входять наступні компоненти:
1. Педагогічні цілі та завдання.
2. Предмет педагогічної діяльності.
. Мотивація.
. Педагогічні засоби і способи вирішення поставлених завдань.
. Продукт і результат педагогічної діяльності.
Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, спрямована на освоєння які навчаються предметного соціокультурного досвіду як основи і умови розвитку.
Засобами педагогічної діяльності є:
наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою і на основі яких формується понятійно-термінологічний апарат навчаються;
носії знань - тексти підручників або знання, відтвореного навчального при спостереженні (на лабораторних, практичних заняттях і т.п.), організованому викладачем, за освоюваними фактами, закономірностями, властивостями предметної дійсності;
допоміжні засоби - технічні, комп'ютерні, графічні та ін.
Способами передачі соціального досвіду у педагогічній діяльності є: пояснення; показ (ілюстрація); спільна робота; безпосередня практика навчається (лабораторна, польова); тренінги та ін.
Продукт педагогічної діяльності - формований у навчається індивідуальний досвід. Продукт цієї діяльності оцінюється на іспиті, заліках, при вирішенні завдань, виконанні навчально-контрольних дій.
Результатом педагогічної діяльності є:
розвиток учня: його особистісне вдосконалення;
інтелектуальний розвиток; становлення його як особист...