fy"> Оскільки мова завжди обслуговує певні потреби людей, то при зміні місця проживання змінюється передане через цю ж мову зміст і частково мовне вираження, а носії мови починають відчувати вплив іншомовного оточення при формулюванні думок. Жити поза країною, визначальною магістральний розвиток мови, - означає або забути згодом рідну мову в повному обсязі, або пристосувати його лексику і структуру до нових соціокультурних умов. Це веде, зокрема, до утворення діалектів (усні нестандартизо варіанти стандартної мови, поширені на певній території), піджинів (скорочені у порівнянні зі стандартними мови, що виникають в силу торговельної або військової необхідності в певній місцевості, обоюдопонятние представникам різних мов) і креольських мов (стандартизовані мови, що утворилися в певних регіонах на основі змішання місцевих мов з європейськими чи іншими мовами колонізаторів).
Повсюдно серед мовних груп спостерігається тенденція перешкоджати вторгненню чужорідних елементів у рідну мову і дотримуватися традиційні норми, роблячи іноді протиприродні і не завжди однаково вдалі спроби протистояти природним процесам варіації. Забування рідної мови, витіснення її якимось іншим мовою у конкретної людини і вимирання мови у національної меншини нівелюють відмінності між людьми і збіднюють людське існування. Ці процеси негативно позначаються на самосвідомості індивідуума. У ситуації повноцінного двомовності корінного меншини, стабільно проживає на території іншої держави, що володіє високим статусом і одержує підтримку національно-мовною розвитку, двомовність цілком досяжно і зустрічається часто. При цьому носії рідної мови хочуть успішніше оволодіти мовою корінного народу, або оточення, з тим щоб легше долучитися до його культурі та науці.
Важливо відзначити також, що для природного білінгва відбувається скоріше не навчання мові (і згодом при оволодінні іноземними мовами), а навчання мови; письму, а не прописи. Для них важливо включене в ситуацію розвиток активного словникового запасу (у діалогах, описах і прикладах, взятих з реального життя). Мотивація білінгвів до навчання відбувається через пояснення цілей і причин пропонованих дій (як перед початком уроку, так і при формулюванні ситуативних завдань з культуроведческую компонентом), і через позитивне (творче) використання їх здібностей на занятті в полілінгвальной групі (їх «опитують» інші учні , підвищуючи їх самооцінку, даючи відчути інтерес до їх друга рідна культури з боку, розширюючи позааудиторний контакт між учнями; результат - не дві аудиторії в одній кімнаті, а одна - з єдиною метою, інтеграція в рамках заняття мовою).
Природних білінгвів відрізняють:
- біполярна національна картина світу (здатні вибудувати «місток» взаєморозуміння між культурами, носіями яких вони є, і суміжними культурами - слов'янськими і романо-германськими ...);
- посилення соціальної компетенції, медіа-компетенції;
- білінгви спочатку більш «структурний» - порядок у свідомості, необхідний для «врівноваження» подвійного мовного та культурного «баласту» відбивається на прагненні структурувати весь життєвий простір, не тільки на російське і неросійське, а й по іншим доступним віком та освітою критеріями; причому критерії нерідко встановлюють самі;
- природні білінгви більш здатні до самоаналізу як шляху до аналізу навколишнього реальності та її пізнання - я сказав невірно/батьки говорять невірно;
- білінгви здатні винести велику розумове навантаження (при правильному «вихованні» білінгвізму і його підтримці з самих азів);
- діти мігрантів отримують додатковий плюс-пункт в конкурентній боротьбі - як результат, оскільки виходимо з особливостей національної особистості, реальна інтеграція в обидва товариства (прекрасні торгові представники, менеджери, співробітники виставок, психологи та соціальні працівники) ;
- мислення через образи, відсутність перекладу в голові (погані синхроністи, у разі високого ступеня освіченості прекрасні письмові перекладачі і завдяки структурності мислення - редактори, коректори, критики).
Змішання в мові однієї людини елементів двох мов в якійсь мірі також є показником інтеграції. Якщо розглядати, чому відбувається змішання мов, ставлячи питання природним білінгви, то найбільш частими будуть відповіді:
- іншою мовою коротше (закон економії мовного зусилля);
- а хіба я не по -... сказав (а) (дві мови сприймаються як єдність, перемикання кодів відбувається непомітно - не вироблений механізм відстежування власної мови);
- а хіба в ... мові є таке слово (відсутність терміна для поняття або поняття в інші мови або незнання оних; Інтеркаляція).
Нарешті, характер в...
