0) = u,  
 U в€™ [ K (0 в†ђ x) в€™ Y (x) + Y * (0 в†ђ x)] = u, 
  [U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ Y (x) = u - U в€™ Y * (0 в†ђ x). p> і 
  V в€™ Y (1) = v, 
  V в€™ [ K (1 в†ђ x) в€™ Y (x) + Y * (1 в†ђ x)] = v, 
  [V в€™ K (1 в†ђ x)] в€™ Y (x) = v - V в€™ Y * (1 в†ђ x). br/> 
 Те Тобто отримуємо два матричних рівняння крайових умов, перенесені в розглянуту точку x: 
   [U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ Y (x) = u - U в€™ Y * (0 в†ђ x), 
  [V в€™ K (1 в†ђ x)] в€™ Y (x) = v - V в€™ Y * (1 в†ђ x). br/> 
 Ці рівняння аналогічно об'єднуються в одну систему лінійних алгебраїчних рівнянь з квадратною матрицею коефіцієнтів для знаходження рішення Y (x) у будь розглянутій точці x: 
  в€™ Y (x) =. 
   У випадку "жорстких" диференціальних рівнянь пропонується наступний алгоритм. 
  Використовуємо властивість перемножаемості матриць Коші: 
   K (x в†ђ x) = K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ ... в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) 
   і запишемо вирази для матриць Коші, наприклад, у вигляді: 
   K (0 в†ђ x) = K (0 в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x), 
  K (1 в†ђ x) = K (1 в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x), 
   Тоді перенесені крайові умови можна записати у вигляді: 
   [U в€™ K (0 в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x)] в€™ Y (x) = u - U в€™ Y * (0 в†ђ x), 
  [V в€™ K (1 в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x)] в€™ Y (x) = v - V в€™ Y * (1 в†ђ x) 
   або у вигляді: 
   [U в€™ K (0 в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x)] в€™ Y (x) = u *, 
  [V в€™ K (1 в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x)] в€™ Y (x) = v *. br/> 
 Тоді розглянемо ліве перенесене крайове умова: 
   [U в€™ K (0 в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x)] в€™ Y (x) = u *, 
  [U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ {K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ Y (x)} = u *, 
				
				
				
				
			  [ матриця] в€™ {вектор} = вектор. 
   Цю групу лінійних алгебраїчних рівнянь можна піддати прогресивним ортонормірованію, яке зробить строчки [матриці] ортонормированного, {Вектор} торкнуться не буде, а вектор отримає перетворення. Тобто отримаємо: 
   [U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ {K (x в†ђ x) в€™ K (x в†ђ x) в€™ Y (x)} = u *. 
   Далі послідовно можна записати: 
   [[ U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ K (x в†ђ x)] в€™ {K (x в†ђ x) в€™ Y (x)} = u *, 
  [ матриця] в€™ {вектор} = вектор. 
   Аналогічно і цю групу лінійних алгебраїчних рівнянь можна піддати прогресивним ортонормірованію, яке зробить строчки [матриці] ортонормированного, {Вектор} торкнуться не буде, а вектор отримає перетворення. Тобто отримаємо: 
   [[ U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ K (x в†ђ x)] в€™ {K (x в†ђ x) в€™ Y (x)} = u *, 
  Далі аналогічно можна записати: 
   [[[ U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ K (x в†ђ x)] в€™ K (x в†ђ x)] в€™ {Y (x)} = u *, 
  [ матриця] в€™ {вектор} = вектор . p> Аналогічно і цю групу лінійних алгебраїчних рівнянь можна піддати прогресивним ортонормірованію, яке зробить строчки [матриці] ортонормированного, {Вектор} торкнуться не буде, а вектор отримає перетворення. Тобто отримаємо: 
   [[[ U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ K (x в†ђ x)] в€™ K (x в†ђ x)] в€™ Y (x) = u *. br/> 
 Аналогічно можна проортонорміровать матричне рівняння крайових умов і для правого краю незалежно від лівого краю. p> Далі проортонормірованние рівняння крайових умов: 
   [U в€™ K (0 в†ђ x)] в€™ Y (x) = u *, 
  [V в€™ K (1 в†ђ x)] в€™ Y (x) = v * 
   як і раніше об'єднуються в одну звичайну систему лінійних алгебраїчних рівнянь з квадратною матрицею коефіцієнтів для знаходження шуканого вектора Y (x): 
   в€™ Y (x) =. 
   6 Метод додаткових крайових умов  
   Цей метод ще обліковано на комп'ютерах. 
  Запишемо на лівому краї ще одне рівняння крайових умов: 
   M в€™ Y (0) = m. 
  У Як рядків матриці M можна взяти ті крайові умови, тобто вираження тих фізичних параметрів, які не входять в параметри крайових умов лівого краю L або лінійно незалежні з ними. Це цілком можливо, оскільки у крайових завдань стільки незалежних фізичних параметрів яка розмірність завдання, а в параметри крайових умов входить тільки половина фізичних параметрів задачі. Тобто, наприклад, якщо розглядається задача про оболонці ракети, то на лівому краї можуть бути задані 4 переміщення. Тоді для матриці М можна взяти параметри сил і моментів, яких теж 4, так як повна розмірність такого завдання - 8. Вектор m правій частині невідомий і його треба знайти і тоді можна вважати, що крайова задача вирішена, тобто зведено до задачі Коші, тобто знайдений вектор Y (0) з виразу: 
   в€™ Y (0) =, 
   то є вектор Y (0) знаходиться з рішення системи лінійних алгебраїчних рівнянь з квадратною невиродженому матрицею коефіцієнтів, що складається з блоків U і M. 
  Аналогічно запишемо на...