нокультурную персонаж переконує читача в тому, що таких масштабів трагедії можна було б уникнути, якби в Індійському океані система оповіщення. Таким чином, реалізується функція переконання в ТМТ.
Крім експертів, компетентних у тих чи інших областях, найчастіше в ТМТ корисними знаннями і практичною інформацією діляться люди, безпосередньо пов'язані з описуваним журналістом місцем, проживають в ньому:
Навколишні мешканці стежать за диханням вулкана з побоюванням. «Якщо дим занадто густий і чорний, - продовжував літній фермер, - і особливо якщо ви починаєте відчувати підземні поштовхи, біжіть так швидко і так далеко, як тільки здатні. Це я знаю з власного досвіду ». (А. Кабанніков «Під знаком Мерапі», Навколо Світу).
Всім відомо, що в Індонезії розташований ряд діючих вулканів, які завдають чималої шкоди господарству і населенню країни. Однак інтенція інформування в даному випадку не тільки має просвітницьку функцію, а й змушує читача переживати за немолодого фермера, втягує читача в канву розповіді. Таким чином, реалізується ще одна функція ТМТ - створення ефекту захопливості.
У результаті дослідження, проаналізувавши мова інокультурних персонажів з Індонезії в аспекті наявності здатності до освіти, ми прийшли до висновку про те, що впровадження автором мови як експертів, так і місцевих жителів є ефективним способом донести необхідну для розуміння теми інформації в захоплюючій і простій формі. Крім цього, инокультурную мова також допомагає виконати три основних функції сучасного ТМТ: просвіта, переконання, розвага, в чому ми і переконалися, провівши аналіз відповідних матеріалів.
1.2 инокультурную персонаж - спосіб опосередкованого прилучення до іншої культури
инокультурную персонаж тревел индонезия
У попередньому розділі ми проаналізували таку функцію інокультурного персонажа в ТМТ як здатність підносити корисну і важливу інформацію в простій для розуміння формі і зробили висновок про те, що функція освіти - це одна з найважливіших місій, яку несе инокультурную персонаж в тревел-медіатексті.
Тепер же ми поговоримо про те, чи здатна мова інокультурного персонажа виконувати функцію прилучення читача тревел-медіатексту до культури тієї країни, представником якої він є.
Насамперед, необхідно підкреслити, що, як опосередковане відношення «инокультурную персонаж-читач», так і безпосереднє «инокультурную персонаж - автор» може бути розглянуто з точки зору міжкультурної комунікації. Міжкультурна комунікація - це наука, головною метою якої є розвиток навичок і вмінь спілкування у представників різних культур.
За А.П. Садохіна, в міжкультурної комунікації кожен учасник виступає одночасно в наступних ролях:
? окремий індивід, що володіє тільки йому притаманними рисами і якостями, сформованими в процесі його індивідуальної життєдіяльності;
? представник тих чи інших соціокультурних груп, з якими він об'єктивно пов'язаний як громадянин і професіонал;
? представник якого-небудь етнокультурної спільноти, виступаючий носієм традицій, звичаїв та інших культурних цінностей даного співтовариства;
? представник всього человечества1.
Виходячи з даної класифікації, можна зробити висновок про те, що реальними агентами міжкультурної комунікації є реальні люди, що представляють собою не тільки носіїв певних цінностей, а й виступаючих як вільні «одиниці» соціальної активності.
Якщо говорити про роль інокультурного персонажа як учасника міжкультурної комунікації, то він, безсумнівно, є як колоритним носієм традицій і звичаїв свого народу, так і індивідом, який володіє рядом унікальних якостей, притаманних тільки йому. Відповідно, ми можемо припустити, що сукупність національних рис характеру такої людини не може не відбитися на його речеповеденческіх актах, його мовної культурі. Отже, мова інокультурного персонажа володіє у своєму роді унікальною здатністю ставати тієї сполучною ниткою, яка допомагає носію буденної свідомості (аудиторії) проходити своєрідний «обряд посвячення» в унікальний і часом недосяжний світ, в якому живе герой тревел-медіатексту.
На нашу думку, одним з головних критеріїв якісного ТМТ є ступінь довіри читача його автору. Часом того емпіричного матеріалу, який надає журналіст, недостатньо для формування повної картини відбувається. У таких випадках мова інокультурного персонажа є необхідним доповненням в ТМТ:
«Поглядаючи то в телевізор, то на тарілку з фруктами, які він пропонує спробувати і нам, Жімлан з ніжністю розповідає про Баджан, тих, що живуть в солом'яних хатинах на іншому кінці села. Він дуже хоче допомогти своїм братам по кро...
