/p>
1. Теоретичний аналіз літературних джерел за темою. p> 2. Методика визначення готовності студентів до соціально-педагогічної діяльності.
3. Анкетування. <В
Глава I. Структура професійної культури соціального педагога
1. Особистий соціально-педагогічний досвід соціального педагога як внутрішня складова педагогічної культури
Розглянемо зміст основних структурних компонентів, що складають педагогічну культуру фахівця соціальної сфери.
Насамперед - це сам фахівець як особистість, як носій реальної педагогічної культури. При оцінці педагогічної культури фахівця бачать насамперед прояв у професійній діяльності конкретної людини - соціального педагога.
Особистий соціально-педагогічний досвід фахівця як основа, стрижень педагогічної культури включає такі складові, як особистість самого соціального педагога, його теоретичний і практичний досвід, особистісні соціально-педагогічні якості.
Особистість фахівця - це той внутрішній світ, в якому відбувається засвоєння і накопичення особистісного соціально-педагогічного досвіду фахівця. Саме через призму особистості з її індивідуально-психологічними і соціальними особливостями відбувається засвоєння теоретичного і практичного досвіду.
Теоретичний соціально-педагогічний досвід це ті медичні, психолого-педагогічні, соціальні, професійні знання, які необхідні для фахівця для кваліфікованої діяльності, в тому числі і педагогічної, так як вона являє природну складову частина соціальної роботи. Психолого-педагогічні знання складають основу власне педагогічної діяльності; медичні та соціальні знання - необхідний компонент - схильності і застереження, які треба враховувати спеціалісту; професійні - особливості, сфери прояву і пр. Сукупність знань показує те, на чому грунтується дієвість всієї професійної діяльності фахівця соціальної сфери.
Практичний досвід представляє собою засвоєні вміння і навички - це отримала закріплення на практиці реалізація педагогічного аспекту професійної діяльності фахівця соціальної сфери з різними категоріями клієнтів при вирішенні тих або інших соціальних проблем. За своєю суттю він представляє той В«капіталВ», який пройшов апробацію на практиці фахівця і може бути ним використаний в типових ситуаціях.
Педагогічний досвід з утримання включає в себе:
- рівень володіння фахівцем мистецтвом педагогічної діяльності (педагогічна майстерність);
- розвиток професійно-важливих (з позиції педагогіки) особистісних якостей, що дозволяють фахівцеві найбільш повно реалізувати педагогічний аспект у процесі соціальної роботи в інтересах ефективності професійної діяльності.
Педагогічна майстерність складається з:
- володіння фахівцем педагогічними технологіями, методами та методиками, засобами і прийомами;
- розвитку у нього педагогічної техніки: самоврядування, вербального і невербального, безпосереднього та опосередкованого впливу на людину, культури спілкування, культури мовлення.
1.1. Професійно важливі якості соціального педагога
Професійно важливі якості виділяють те індивідуальне своєрідність фахівця, яке накладає нею специфіка професійної діяльності соціального працівника. До таких якостей відносяться:
Педагогічна спрямованість - це особливості розвитку і виховання особистості, що характеризують її схильність до педагогічної діяльності, у тому числі і стосовно людей - об'єктів соціальної роботи. Вона проявляється в інтересах, потребах людини, його мотиви, цілі, ідеали.
Моральні якості - це засвоєні норми моралі, виражають загальнолюдські цінності у ставленні до людини, в спілкуванні, соціальній роботі, соціально-педагогічної діяльності; моральні почуття - задоволення від повсякденного прояви моральності (поваги до людини, її гідності), прагнення допомогти, підтримати клієнта у вирішенні соціальних проблем. Це задоволений-ність від сумлінного виконання соціальної роботи, соціально-педагогічної діяльності, своєї професійної діяльності, моральної за своєю суттю. Моральним є почуття незадоволеності в результаті невирішеність соціальних проблем людини, недотримання моральних норм як самим педагогом, так і іншими учасниками виховного процесса. Моральні якості проявляються в таких почуттях фахівця, як обов'язок, совість, честь. Саме ці почуття сприяють формуванню моральних звичок.
Комунікативні якості (від лат. communico-роблю загальним, пов'язую, спілкуюся) - здатність швидко і правильно будувати спілкування. Соціальний педагог постійно перебуває у взаємодії, спілкуванні з клієнтом - тим людиною, кому потрібна його допомога. Дієвість його діяльності залежить від мистецтва його спілкування з клієнтом. До комунікативних якостей відносяться:
- контактність у спілкуванні - здатність входити в спілкування з клієнтом і забезпечувати найбільш доціл...