-який інший вид діяльності, визначається психологічним змістом, до якого включається мотивація, цілі, предмет, засоби, способи, продукт і результат. p align="justify"> Одним з найважливіших компонентів педагогічної діяльності є її мотивація. І.А. Зимова зазначає, що в педагогічній діяльності виділяються ті ж мотиваційні орієнтації, що і в навчальній. І.А. Зимова вважає, що навчальна діяльність збуджується, насамперед внутрішнім мотивом, коли пізнавальна потреба зустрічається з предметом діяльності - виробленням узагальненого способу дії - і опредмечивается в ньому, в той же час вона спонукається найрізноманітнішими зовнішніми мотивами, наприклад, самоствердження, престижності, обов'язку, необхідності, досягнення. Зовнішні мотиви престижності роботи педагогом у певному освітньому закладі, мотиви адекватності оплати праці часто співвідносяться з мотивами особистісного та професійного зростання, самоактуалізації. Разом з тим у педагогічній діяльності як специфічній формі взаємодії дорослого і дитини з'являється така орієнтація, як домінування, або мотив влади. p align="justify"> Велику роль у суспільно-педагогічної діяльності грало вирішення проблем професійної підготовки вчителя і створення основи для розвитку творчої особистості. Школа повинна розвивати в дітях прагнення до розумового, морального і фізичного вдосконалення; давати їм можливість безперервно і самостійно продовжувати це вдосконалення і тим самим повніше і ширше проявляти особистісні якості. p align="justify"> Таким чином, слід зазначити, що пошук вчителем засобів і прийомів формування та розвитку у школярів стійких пізнавальних інтересів і самостійності стає одним з важливих напрямків педагогічної творчості вчителя.
Основними напрямками практичної діяльності з вирішення проблем учительства з'явилися наступні:
робота з підготовки вчительських кадрів (участь у роботі республіканського Методичного бюро, тимчасових і постійних педагогічних курсів);
надання методичної допомоги вчителям у школах на місцях (присутність на уроках, їх спільне обговорення, показ уроків);
активну участь у професійно-політичному русі вчителів (участь у роботі Всеросійського учительського союзу, педагогічних з'їздів);
публіцистична діяльність в республіканських виданнях;
організація вчительських товариств взаємодопомоги.
З цих позицій ретроспективний аналіз суспільно-педагогічної діяльності наприкінці ХІХ - першій половині ХХ ст. здійснювався на основі ідей, сформульованих в історико-педагогічних працях багатьох сучасних істориків педагогіки.
Сьогодні вчителю початкових класів вже недостатньо мати тільки базовий рівень придбаних професійних знань і умінь, необхідна організаційно-управлінська підготовка на основі пізнання ідей спадщини суспільно-педагогічної діяльності, яка сприяє оволодінню п...