13р. виходить робота Жоржа Рума (Франція) "Графічний мова дитини".
У Німеччині вивчення дитячого малюнка узагальнюється в роботах К. Лампрехта. Ф. Флейдер в книзі "Народження образу". Автори дають аналіз зародження та формування образу в дитячому малюнку і переводять його в аналіз виникнення і розвитку художньої творчості дитини, що йде за певною аналогією з розвитком світового мистецтва. Таке вивчення дитячого малюнка в руслі біогенетичною теорії дало можливість ученим розширити поняття про "розвиток примітивної людського життя взагалі". p align="justify"> Застосування рісуночних технік для дослідження особистості дитини має важливе значення. Воно набуло широкого поширення як у нас в країні, так і за кордоном. Велику роль у розвитку досліджень дитячого малюнка зіграли роботи А.В. Кларка, М. Ліндстрома, Г. Кершенштейна, Е.Х. Кнудсена. Дослідженнями в галузі дитячого образотворчого творчості займалися О.І. Галкіна.Е.І. Ігнатьєв, І.П. Сакулина, Г.В. Лабунська, З.В. Денисова, Д.Н. Бочернікова, В.С. Мухіна. p align="justify"> Потужний поштовх розвитку цих досліджень і разом з тим оригінальний підхід до аналізу дитячих малюнків дали роботи Х. Піаже. Дитячий малюнок розглядається в них як особливий вид наслідування, що розвивається за загальними законами наслідування і виражає особливості розумових образів, індивідуальних символів складаються у дитини. p align="justify"> Згідно Ж. Піаже, в процесі розвитку малювання у дитини взамін смутно схожого символу виникає адекватний предмету образ, який являє собою окремий випадок цього символу. Символічна гра поступово переходить в конструювання макета, як можна більш точно відповідного предмету. У розвитку символу автор вбачає двояку тенденцію; з одного боку. у своєму розвитку символ все більш наближається до адекватного відображення., з іншого - символ є щабель розвитку "знакового свідомості", яка готує вищі форми знаків - умовні знаки.
Виготський вважає, що дитячий малюнок - це своєрідна "графічна мова", і ранню мнемотехніческіе стадію цієї "мови" можна вважати передвісницею майбутнього листа.
Аналізуючи дитячі роботи, багато авторів звертають увагу на те, як у них передається оточує дитину дійсність і який особистісний зміст у це вкладається. Дослідники дитячого малюнка підкреслюють, що малюнок є свого роду розповіддю про те, що в ньому змальовується і, по - суті, не відрізняються від словесного розповіді. Власне це розповідь, виконаний в образній формі, який необхідно вміти прочитати. p align="justify"> Таким чином, можна сказати, що образотворча діяльність дітей до теперішнього часу вивчена досить широко.
При дослідженні особистості старших дошкільників засобами образотворчої діяльності, я використовувала графічні методи психодіагностики:
Тести: "Автопортрет", "Малюнок сім'ї", "Найщасливіший день".
Глава 1. Теоретико-методол...