е в книжковий пласт лексики їм доступ закритий. Особливо яскраво це виявляється в тому, що в просторіччі немає такої основоположної риси літературної мови, як функціональна диференціація. І тому, коли носій просторіччя повинен спілкуватися не в буденному, а, наприклад, в офіційній діловій обстановці, його низький рівень володіння літературною мовою проявляється особливо яскраво.
Якщо ж людина використовує просторіччя як стилістично відмічені, чудово знаючи про їх сниженности, вміючи замінити їх літературними синонімами, тобто як засоби виразності, - в цьому випадку діють вже не лексичні, а комунікативні норми, за якими виправданість або невиправданість використання такого чи іншого мовного засобу оцінюється в плані відповідності ситуації, стилю, рівню і мовним смакам учасників спілкування. І тільки на підставі цього (якщо це засіб виразне) оцінюється вдалість або невдале використання цього засобу.
Однак з використанням просторечий, як і взагалі зниженою лексики, необхідно бути обережним, тому що далеко не кожен співрозмовник завжди оцінить подібне включення в мову як доречне і вдале. Його ж можна розцінити і як свідчення того, що це відображає загальнокультурний рівень мовця, звиклого так висловлювати свої думки і не вміє знайти літературний еквівалент просторечию; такі вирази можна розцінити як сигнал про те, що мовець низько оцінює культурний рівень слухача або прагне до фамільярності у спілкуванні. Крім того, цей вираз може абсолютно не відповідати загальному стилю мови і ситуації спілкування в цілому.
2.3 Варваризми
Якщо просторіччя знаходяться на кордоні російської літературної мови внаслідок своєї усвідомлюваною сниженности, то варваризми, на перший погляд, виконують прямо протилежну функцію - вони "кричать" про освіченість автора мови і часом вживаються однаково часто як у усній, так і письмовій мові. Однак варваризми не в меншій мірі засмічують мова, тому що являють собою іншомовні вкраплення, що вживається в російської мови невиправдано, часто під впливом своєрідної моди.
Спори про іноземних словах йдуть, ймовірно, з часів усвідомлення російської мови як мови самостійного, самобутнього. Підсумовуючи результати даних спорів можна сказати, що процес запозичення слів - явище нормальне, а в певні історичні періоди - навіть неминуче. Але самі іншомовні слова можна розділити на дві групи: одні - корисні, позначають нові поняття і невідомі раніше предмети, інші - даремні, дублюють уже наявні споконвічно російські найменування, а тому не збагачують, а засмічують мова.
Водночас заміна іншомовного слова російськими синонімами не завжди рівноцінна, а іноді й неможлива.
В даний час нашестя імпортних слів призводить до того, що, як зазначають фахівці, на зміну пішов "французько-нижегородському жаргону "з'являється принижувало національну гідність" американо-ростовський сленг ". При цьому тривогу вселяє не саме вживання іноземних слів, а заміна американізм, наприклад, російського традиційного мовного етикету. Тепер вважається нормальним запитати що впав людини: Ти о'кей? Ти в порядку? Ти впевнений? замість Чи не забилися ви? Чи не потрібно чимось допомогти? і т.п.
З комунікативної точки зору вживання іноземного слова - це справа удачі. З одного боку, важливо оцінити, чи правильно воно вжито, з іншого - чи зрозуміло, чи доступне адресату, чи не призведе воно до порушення комунікативних етичних норм, тому що включення в мову незнайомого або незрозумілого іноземного слова може бути розцінено адресатом як засіб підкреслити перевагу автора мови.
2.4 Жаргонізми
В
Жаргон - соціальна різновид мови, використовувана вузьким колом носіїв мови, об'єднаних спільністю інтересів, занять, становищем у суспільстві.
У Лінгвістичному енциклопедичному словнику дається така характеристика жаргону: жаргон - це різновид мови, використовуваної переважно в усному спілкуванні окремою відносно стійкою соціальною групою, яка об'єднує людей за ознакою професії, положення в суспільстві, інтересів і т.д.
Історично відомі в Росії дворянський, купецький жаргони, жаргони різних груп ремісників, що знайшли відображення в російській класичній літературі.
У сучасній російській мові виділяють молодіжний жаргон, або сленг ( англ. Slang - слова і вирази, що вживаються людьми певних професій або вікових груп), жаргони професійні, в місцях позбавлення волі використовується і табірний жаргон.
Молодіжний жаргон.
Найбільше поширення в наш час отримав молодіжний жаргон, популярний у студентів, в учнівської молоді, у підлітків. Жаргонізми, як правило, мають еквіваленти в загальнонародному мові: "общага" (гуртожиток), "Шпори" (шпаргалки) та ін Поява багатьох жаргонізмів пов'язано зі прагненням молоді яскр...
