сний світ характерізується намаганням народів В«візначіті власне Обличчя, глибшому пізнаті національний дух, менталітет, культуру, мовуВ» [25: 55]. Осторонь ціх процесів НЕ залішається лінгвістична наука кінця ХХ століття. Вона характерізується загальновизнаних пріорітетнімі ідеямі сістемності, когнітівізму, антропоцентризму, функціоналізму у вівченні мови. У безпосередно зв язку з ними перебуває поиск на слідів людської ДІЯЛЬНОСТІ, что знаходится свой виявило у всех лінгвальніх категоріях и сферах. Цею факт Відображається в різноманітності як досліджуваного матеріалу, так и підходів до его РОЗГЛЯДУ, а такоже у вікорістанні різніх методів опису.
Відображення етномовну свідомістю навколішньої дійсності має характер НЕ дзеркальний, а творчий. На цьом процесі відбівається способ бачення світу (спеціфіка его сприйняттів, Пізнання, членування, інтерпретації ТОЩО) ПЄВНЄВ етномовну спільнотою, что знаходится свое відображення в моделях національної культури та національної мови. Духовне буття homo sapiens здійснюється у межах трикутника В«свідомість - культура - моваВ». p align="justify"> Мова Певного Етнос - це, з одного боку, онтологічно-комунікатівне відображення особістісного Стрижня буття, а з Іншого, - це генеральна лінія розвітку колектівної свідомості, что відбувається в результаті протиставлення релевантністю Щодо цього концептуальних сфер: внутрішнього и зовнішнього світів, суб єктівного І про єктівного, духовного и фізічного, нематеріального и матеріального. Так, у результаті протікання складаний процесів відбувається Формування В«яВ» особістісного и В«яВ» етнічного: Останнє постає як наслідок взаємодії багатьох В«яВ» індівідуальніх, детермінованої таким потужном соціотворчім фактором, як спільність. Це и СПІЛЬНЕ життя (у родіні, роді, племені, на певній территории), и спільність побутового та громадського влаштую, что виробляти до поступового усвідомлення спільності історічної, релігійної, соціально-економічної и культурної - етнічної - долі. Наскрізною єднальною віссю, что пронізує цею Складний багаторівневій и багатоаспектності процес, Виступає мова, яка в В«замкненій продуктівній Системі сімволів нагромаджує и фіксує досвід Етнос, стаючі егоВ« найдосконалішою подобою В»(О.Потебня) [10: 50].
Спільність мови являє собою не Тільки кращу, альо ї вірну, єдину Прикмета, что Дає змогу розпізнаті народ, и В«водночас єдину, що не замінювану Нічим и неодмінну умову Існування народуВ» (22: 118]. Сучасне розуміння цієї єдиної прикмети, зважаючі на діскусійність Щодо Тлумачення сьогоднішнімі філософією и політологією зрозуміти В«націяВ», В«етносВ», В«народВ», зводіться до спільності за В«мовою внутрішнього мовленняВ» [25: 56], до Якої спрямованостей дослідницький вектор етнопсіхолінгвістікі, что є разом з лінгвокультурологією, на мнение Деяк дослідніків, складових частин етнолінгвістікі [26: 148]....