ерехід від ситуативної промові до зв'язного, від наочно-дієвого мислення до наочно-образного, помітно зміцнюється м'язово-руховий апарат. У дитини з'являється бажання займатися музикою, активно діяти. До 4 років діти можуть самостійно, при незначної допомоги дорослого заспівати маленьку пісеньку. Вони володіють багатьма рухами, які дозволяють до певної міри самостійно танцювати і грати. p align="justify"> П'ятий рік життя. Він характеризується активною допитливістю дітей. Це період питань: В«чому?В», «³д чого?В». Дитина починає осмислювати зв'язок між явищами і подіями, може зробити найпростіші узагальнення. Він спостережливий, здатний визначити: музика весела, радісна, спокійна; звуки високі, низькі, гучні, тихі; в п'єсі частини (одна швидка, а інша повільна), на якому інструменті грають мелодію (рояль, скрипка, баян). Дитині зрозумілі вимоги: як треба заспівати пісню, як рухатися в спокійному хороводі і як в рухомий танці. p align="justify"> Голос в цьому віці набуває дзвінкість, рухливість. Співочі інтонації стають стійкішими, але вимагають постійної підтримки дорослого. Налагоджується вокально-слухова координація. p align="justify"> Освоєння основних видів руху - ходьби, бігу, стрибків - дає можливість дітям ширше використовувати їх в іграх і танцях. Одні прагнуть, не наслідуючи один одному, по-своєму виконати роль (наприклад, в сюжетній грі), інші проявляють інтерес тільки до одного виду діяльності залежно від індивідуальних схильностей і здібностей кожного. p align="justify"> Шостий і сьомий рік життя. Це період підготовки дітей до школи. На основі отриманих знань і вражень діти можуть не тільки відповісти на питання, а й самостійно охарактеризувати музичний твір, розібратися в його виразних засобах, відчути різноманітні відтінки настрою, передані музикою. p align="justify"> Дитина здатна до цілісного сприйняття музичного образу, що дуже важливо і для виховання естетичного ставлення до навколишнього. Але чи означає це, що аналітична діяльність може завдати шкоди цілісному сприйняттю? Дослідження, проведені в області сенсорних здібностей і музичного сприйняття дітей, показали цікаву закономірність. Цілісне сприйняття музики не знижується, якщо ставиться завдання вслухатися, виділяти, розрізняти найбільш яскраві засоби В«музичної мовиВ». Дитина може виділити ці кошти і, враховуючи їх діяти відповідно до певним чином при слуханні музики, виконанні пісень і танцювальних рухів. Це сприяє музично-слухового розвитку, засвоєнню необхідних навичок для підготовки до співу по нотах. p align="justify"> У дітей 6-7 років ще більше зміцнюється голосовий апарат, розширюється і вирівнюється діапазон, з'являється велика співучість, дзвінкість. Пісні, танці, ігри виконуються самостійно, виразно і в якійсь мірі творчо. Індивідуальні музичні інтереси та здібності проявляються яскравіше. p align="justify"> Розуміння вікових особливостей музичного розвитку дозволяє педагогу уточнити послідовність завдань і зм...