дослідження:
показати, що педагог є центральною фігурою в освіті учня;
розглянути взаємозв'язок навчання і виховання у творчому пошуку педагога;
охарактеризувати виховання як спеціально організовану діяльність педагога по досягненню мети освіти учнів;
розробити професійно значущі модулі у професійній підготовці вчителя;
розкрити професійну компетентність педагога, що займає головне провідне місце в умові навчального закладу.
Глава 1. Теоретичні основи педагогічної організації освіти та виховання особистості учня
1.1 Педагог як центральна фігура в освіті учня
Учитель у рамках традиційного підходу до освіти, навчання й виховання розглядався завжди як суб'єкт педагогічної діяльності. Адже діяльність педагога прямо або опосередковано впливає на осягає зміст освіти учня, на розвиток його особистості. До недавнього часу відносини в системі В«вчитель - ученьВ» характеризувалися тільки як суб'єкт - об'єктні. Вчитель навчає, виховує, тобто впливає на дитину як на об'єкт своєї професійної діяльності, основною функцією якої є пропаганда культури, знань, прилучення до них підростаючих поколінь. Учень - сприймає цей вплив, засвоює навчальний матеріал, у нього виробляються певні культурні норми поведінки і діяльності. Однак, як показують спеціальні дослідження і спостереження за педагогічною практикою, результати, здавалося б, правильних педагогічних впливів одного і того ж вчителя на різних учнів теж різний і не завжди ефективний. Розвиток психолого-педагогічної теорії створило передумови для розуміння важливого положення про те, що В«всяке знання може бути тільки суб'єктивним, особистісним, охоплювати не тільки образ світу, але і спосіб дій у цьому світіВ» [8, с. 9]. p align="justify"> Іншими словами, дитина як зростаючий людина, формується особистість не може бути пасивним об'єктом, в який ніби В«вливаютьВ» зміст освіти і привчають до того чи іншого типу поведінки. Всякий людина вчиться сам. Знання, істини, світогляд не передаються в готовому вигляді, вони повинні пройти через свідомість долучаються до утворення людини і стати його частиною, внутрішнім змістом його духовного світу. Тому кожному педагогові важливо усвідомити сьогодні основний постулат нового педагогічного мислення - дитина не тільки і не стільки об'єкт, скільки суб'єкт навчання і виховання. Для нього як для суб'єкта педагогічного процесу, в якому він утворюється, повинна бути створена природна здорова середу, в якій не руйнувалася б його біологічна і психічна натура і в якій він міг би сформуватися в цілісну моральну і творчу особистість. Цією середовищем є відносини в системі В«вч...