горії стану;
відмінності у вираженні модальності в англійській і російській мовах;
смислове значення порядку слів;
лексичні та граматичні трансформації при перекладі;
лексикографія, типи словників;
становлення фонетичного і орфографічного ладу англійської мови;
варіативність произносительной норми в сучасній англійській мові;
функціональні стилі та стилістичні прийоми.
Дані теми позначають проблеми, усвідомлення і розуміння яких прямо пов'язане з успішністю майбутньої професійної діяльності. Всі ці явища не мають у російській мові прямих відповідностей, і не завжди існують регулярні однозначні способи підбору еквівалента. Для адекватного перекладу таких явищ потрібні знання з області теорії мови: необхідно не тільки дізнатися форму, а й правильно розкрити значення. Для цього потрібно знати, чому ці явища відповідають в іншій мові, варіанти передачі цих значень в рідній та іноземній мові. Для студентів ця проблема ускладнюється ще й тим, що в теоретичних роботах не всі з перелічених тем мають однозначне трактування.
Кількість тем, що підлягають вивченню в курсі теорії мови, досить значно, в той час як кількість годин, відведений на даний курс, вельми обмежена. У цьому зв'язку рішення питання організації матеріалу і методика його уявлення стають надзвичайно важливими.
На наш погляд, принципи організації та презентації матеріалу можуть бути визначені наступним чином:
зміна акцентів теоретичних курсів на користь функціонального аспекту;
орієнтація на результативну складову навчального процесу, формування компетенцій, релевантних для здійснення професійної діяльності;
облік міждисциплінарних зв'язків при відборі компонентів змісту навчання;
опора на самостійну роботу студентів.
Необхідність пошуку нових структурно-організаційних форм проведення аудиторних занять і самостійної роботи студентів також обумовлена ??введенням в університетську освіту бально-рейтингової системи оцінки знань студента.
Модернізація теоретичного курсу в нових умовах оцінювання сформованих у студентів компетенцій повинна переслідувати реалізацію наступних цілей:
стимулювання активної і систематичної роботи студентів, як аудиторної, так і самостійної, протягом усього семестру;
здійснення регулярного моніторингу якості навчання з дисципліни.
Досягнення цих цілей пов'язано зі зміною форми проведення лекційних та семінарських занять і використанням більш різноманітних видів роботи. Наприклад, після пред'явлення теми лекційного заняття можна попросити студентів самих сформулювати план лекції чи позначити коло питань, які вимагають розкриття. Можна запропонувати студентам міні-тест за матеріалом майбутньої лекції, який буде перевірений і виправлений студентами самостійно в ході лекційного заняття. Лекція може бути побудована як бесіда, коли викладач послідовно відповідає на запитання студентів по темі лекції. Можливо залучити до читання лекцій і студентів, запропонувавши їм висвітлити одне з питань лекційного заняття. Досить ефективним є і попереднє ознайомлення студентів з комп'ютерною презентацією майбутньої лекції. Студенти отримують цю презентацію заздалегідь, а на самій лекції розширюють і доповнюють інформацію, представлену на слайдах.
Семінарські заняття можна будувати як семінари-дискусії, коли ставиться проблема, в обговоренні якої беруть...